Сьогодні у палаці Бендінеллі, що знаходиться у Львові, молодь із реконструкторського клубу "Wolfenschloss" показала глядачам, як у середньовіччі відбувались звані вечері.
"Ми захоплюємось історією середньовіччя, - розповів один із реконструкторів Тимофій Коробков. – Але більшість людей захоплюється саме лицарськими турнірами, а нам цікавий сам спосіб життя середньовічних людей. Досліджуємо, як вони розважались, чим харчувались, у що одягались. Сьогодні продемонструємо найпоширенішу розвагу тих часів – звану вечерю й танці".
У залі історичного музей на столі багато наїдків: тарти – тогочасний аналог сучасної піци, варена сочевиця, домашній хліб, сухофрукти, сир, смажена риба, каша. Усе у древньому автентичному посуді - керамічні миски й чарки і дерев'яні ложки. Навколо ходять люди у середньовічному німецькому одязі.
За сценарієм до міщанина Ганса приїздить його товариш Ульріх.
- Гансе, як же давно тебе не бачив. Я і борг твій привіз, - виймає з-за пазухи мішечок із золотом.
Господар виймає одну монету й пробує на зуб. Потім віддає усе служниці.
- Ульріх, я радий, що ти повернувся живий із походу й зумів примножити свої статки, - усміхається бородатий господар.
- Ульріху, розкажи як було у поході, чи багатьох поганців ти вбив, - кричать в один голос дружина та сестра Ганса.
За 5 хвилин усі сідають за стіл. Спершу моляться, а потім приступають до їжі. Під час трапези Ульріх розповідає, як їздив у Литву знищувати язичників.
- Вони живуть у лісах й досконало знають кожну стежечку, - витирає лоба. – Складно з ними було битись. Заїдеш у лісок. Усе ніби спокійно, а потім як зненацька вискочить їх ціла купа, то й не знаєш, що робити. Але і їм з нами складно було. У відкритому бою вони не могли дати нам ради.
Після півгодинної розмови господар закликав гостей до активних розваг – середньовічних танців.
"Танці – це середньовічний фейсбук, - співорганізатор заходу Успенська Катерина. – Тоді церква була на потужних позиціях і забороняла чоловікові просто так брати жінку за руку. А у танці це було дозволено. Парубок міг притиснутись до дівчини, обійняти її за талію, погладити їй руку. Тому усі ходили танцювати. Там і відбувалось основне спілкування".
Реконструктори показали три старовинних танці. Один із них був присвячений кінцю світу, про який тоді також багато розмовляли.
Закінчивши танцювати, господар із гостями знову повернулись до столу. Вони випили ще по чарці узвару й Ганс попросив служницю відвести Ульріха у кімнату приготовану для дорогого гостя.
"Цікаво було побачити чим займались люди колись, - сказала Маргарита Лебедик, жінка середніх років. – От зараз після роботи приходять усі додому й у телевізор чи комп'ютер, а тоді ж усе не так було. Це своєрідне вікно у інший світ".
Усіх присутніх пригостили тартами з сиром і грибами. Організатори заходу закликали усіх долучатись до історичних клубів й вивчати історію.
7 
79692
Коментарі
10