"Міс українська діаспора" 27-річна Євгенія Борідка відвідала Україну з благодійним візитом. Передала в один з дитбудинків Полтавської області фінансову допомогу та взяла участь у благодійному проекті з допомоги онкохворим "Незабутня Квітка". Євгенія родом із селища Гоголеве Шишацького району на Полтавщині. До США з родиною переїхала сім років тому. Вивчає міжнародні відносини в університеті штату Нью-Джерсі. Свій титул отримала в грудні торік.
Як готувались до конкурсу? У чому були складнощі?
- Я живу у Нью-Йорку, а конкурс проходив у Чикаго. Тому приїхала вже на генеральну репетицію. Допомогло те, що в нас були відеорепетиції. Могла тренуватися вдома. Жодних складнощів не виникало. Все було дуже добре організовано.
Наталія Фігель - організатор "Міс українська діаспора". Була і хореографом, і організатором, і ведучою. Займалась репетиціями та монтувала відео. Вона все ретельно продумала, аби учасницям було комфортно.
Яким був ваш талант на конкурсі?
- Моїм талантом був відео-колаж із власних відеороликів, фотографій та коментарів. Справа в тому, що під час навчання в університеті всі чотири роки я працювала аніматором. Грала Попелюшку, Сплячу красуню — всіх блондинок, яких тільки можна було зіграти. Тому на відео я співаю, танцюю, граю. Тобто в одному конкурсі поєднала всі свої таланти.
Узагалі було дуже багато учасниць із яскравими талантами. Дехто грав на скрипці, ставив театральні постановки, варив мило з трав. Було дуже цікаво, бо завдяки цьому глядачі змогли побачити, які різнопланові українки.
Не складно було змагатися з професійними моделями?
- На конкурсі була прекрасна атмосфера, тому змагання як такого між учасницями не було. Крім того, там не всі були професійними моделями. Саме в цьому конкурсі я настільки раділа в душі, що мені було байдуже хто переможе. Просто виконувала всі завдання, дефілювала, усміхалась. Робила все, що вміла, і все, що могла на той момент. І найголовніше — це було щиро. Коли оголошували переможницю, відразу не розчула свого імені.
Багато витратили на підготовку до конкурсу?
- Витрат було не багато. Єдине, за власний кошт придбала сукню для першого виходу. На інші два виходи свої сукні нам надала українська дизайнерка Оксана Полонець. Це були коротка і довга білі вишиті сукні. У них кожна дівчина виходила на сцену у фіналі.
Як змінилось життя після конкурсу?
- Стало більше благодійних та мистецьких проектів. Для мене ця діяльність не була новою, я й раніше брала участь у подібних заходах. У Нью-Йорку спільно з молодіжною організацією "Народний дім" на Різдво організували український вертеп. Ходили в українські банки, в українські сім'ї, що нас запрошували. У кожного була своя роль. Ми запросили український хор. А дизайнерка Оксана Полонець навіть пошила нам костюми. Усі наколядовані кошти передали на потреби АТО.
На День святого Валентина з українками, що живуть у Нью-Йорку, зробили благодійний аукціон побачень. Хлопці, а це були переважно українці, робили ставки й вигравали побачення. За перший етап ми назбирали 7 тисяч доларів.
Чим плануєте займатись після того, як передасте корону?
- Одне знаю напевне: я не перестану займатись благодійними проектами. Тому що мені це цікаво, це актуально і дуже потрібно. Особливо зараз, коли Україна переживає такі скрутні часи. Я тільки закінчила навчання в січні цього року. Зараз почала проходити співбесіди. Ось якраз після туру Україною весь перший тиждень буду ходити на зустрічі із роботодавцями.
3 
79692
Коментарі