- Знала бы, что откроют паспортный стол на границе, не сидела бы месяц в Херсоне, - говорить огрядна жінка в бордовому береті. Сидить у автобусі "Херсон-Каланчак", який везе кримчан до контрольно-пропускного пункту з окупованим Кримом.

"Границей" називає пункти пропуску. Вони виникли після окупації півострова у 2014 році та перекриття залізничного сполучення. "Каланчак" отримав назву від однойменного районного центру, що розташований поруч. Є три маршрути, за якими можна доїхати до Криму - Чонгар, Чаплинка та Каланчак.

До Каланчака має везти білий мікроавтобус Mercedes-Benz Sprinter із затемненими вікнами. В салоні пахне лимонним освіжувачем, а якщо постукати по чорних сидінням, підіймається пилюка.

 

Смаглявий водій у шкірянці пояснює, що чекаємо пасажирів із потягу, який затримується.

Після зупинки залізничного сполучення до Криму їздили приватні перевізники. У 2016-му все змінилося - росіяни запровадили обов'язкову перереєстрацію автомобілів. В Україну на так званих кримських номерах не в'їдеш. Тепер до адміністративної межі люди їдуть без пересадок. Проходять українську та "окупантську" митниці пішки. А у Криму зустрічає інший водій.

Потяг запізнюється на 20 хв. З нього потоком різнокольорових курток та валіз "хлинув" натовп. Водій припиняє бесіду з колегами, підказує пасажирам їхні місця в салоні. Хвилин 10 триває метушня - всі складають речі у багажник.

- А там нічого не впаде, не розіб'ється, - переживає єдина україномовна жінка в салоні.

- Если нормально положили, то ничего не случиться, - відповідає водій.

Салон швидко наповнюється людьми.

- Сдаем за проезд, - каже водій.

- Скільки? - питаю, шукаючи гаманець.

- 250 гривен.

Гроші зібрані, люди пораховані. Білий мікроавтобус рушає у 2-годинну поїздку.

На виїзді з Херсону починає моросити дощ.

Фото: Софія Староконь

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна відкрила справу за перетин кордону російським поїздом

Проїжджаємо повз бетонні стіни Північно-кримського каналу. Його звели ще за радянських часів, щоб дати засушливому Криму воду. Для цього перекопали Дніпро та затопили декілька сотень сіл Дніпропетровщини, Запоріжжя та Херсонщини. Після російського вторгнення на півострів, шлюзи перекрили.

У полях видніються величезні вітряки. Лопасті крутяться на трьох з 10.

 

Маршрутка прибуває до входу в зону контролю пункту пропуску "Каланчак". Люди поспіхом покидають бус. Забирають багаж і майже біжать до прикордонників. Обступають молодого чорноокого прикордонника, який звіряє паспорти і пропускає.

В обличчя дує кримський вітерець, що навіть взимку пахне морем та степовими травами.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Студентам легше буде виїхати на навчання із Криму

- А вы не знаете, тут аптека или АТБ будет? - з пункту виходить 45-річна Оксана Тесляр. Шатенка в короткій куртці з кравчучкою в руках. - А так хотілося цукерок "рошенівських" і ліків українських. Мені було все одно, що відбувається. Просто жила, ходила на роботу. І в Росію не хотіла. Заснула в одній державі, а прокинулася в іншій.

Оксана живе у місті Яни Капу (до 2016 року — Красноперекопськ. - Gazeta.ua), їде до подруги в Київ. На питання про настрої у Криму коротко відповідає: по-різному.

- Єдиний плюс - багато поліції в місті. Якось спокійніше стало. При Україні боялася в під'їзд ввечері зайти, а тепер ні. Та в РФ не хотіла. Я не зрадник, - каже.

Контрольно-пропускний пункт "Каланчак" розташований серед поля, на березі засохлого Північно-кримського каналу. На адмінмежі Херсонщини та Криму. У 2014-му тут з'явились позиції української армії та вагончик для прикордонників і митників.

Туалетом слугувала дерев'яна будка, від дощу чи сонця ховались під навісом. Автомобілі та людей пропускали повільно. На переоснащення пункту пропуску Укрзалізниці виділили 60 млн грн. Звели дві зупинки, три одноповерхових будинки, оббитих металопрофілем. Постелили асфальт, розбили клумби - висадили туї, пальми Юкки та ялівець.

Працюють чотири туалети, два пристосовані для людей на візках. Зі старого пропускного пункту залишився невеликий кіоск, який торгує водою та снеками. Сьогодні - зачинений.

Перед митним переходом розташована сервісна зона: дві споруди - Центр надання адміністративних послуг, третя - хостел для водіїв. ЦНАП має великі панорамні вікна. Він ще зачинений. Хоча 19 грудня центр відкрив віце-прем'єр-міністр Дмитро Кулеба.

 

- Усе майже готове. Підключають електроенергію, встановлюють камери спостереження, - каже Михайло Тхор, начальник місцевих прикордонників. - Монтуємо каналізацію та кондиціонери. Там встановлені меблі і стоять два термінали, - пояснює Михайло Тхор.

Чути дзижчання болгарки. За парканом їздить помаранчевий екскаватор, який має укріпити берег каналу.

Питаю, чи буде тут відділення банку.

- Банкомати, обмін валют, відділення треба узгоджувати із банками. Поки що питання не вирішили, - каже прикордонник.

При вході висить розклад роботи. Центр прийматиме людей з понеділка по четвер з 8:00 до 19:00. У п'ятницю до 16:00. Субота-неділя — вихідні.

Раніше для вклеювання фотокарток у паспорти, оформлення біометричних документів чи отримання юридичних послуг люди із Криму їздили до найближчих українських міст чи Києва. Тепер усе можна зробити тут.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Резолюція ООН по Криму посилює позиції України на переговорах - експерт

- Граница лучше, чем у россиян, удобнее. Вон и для инвалидов все продумали, и навесы есть. Красота, - усміхається прикордонникам Олександра Максимівна. Їде у справах.

На автобус ідуть 42-річна Оксана Полякова та 50-річна Ірина Кузьміна із Севастополя.

- Їдемо свіжим повітрям подихати, до матері в Скадовськ, - каже Оксана. - Україна зробила шедевр, а не кордон, - каже вона українською.

У Криму хтось іще волає за Росію, але по Україні в багатьох болить душа. Приємно дивитися, як наша держава розквітає.

 

Зона митного контролю поділена на - в'їзд та виїзд. Це будиночки для перевірки документів та багажу.

- Найчастішим порушенням, яке фіксуємо, - в'їзд у Крим через Керченський міст. Люди самі зізнаються, - каже Михайло Тхор.

За 4 год. на "Каланчаку" адмінмежу з окупованим Кримом проходить близько 50 людей.

- Понеділок, - пояснюють прикордонники.

×