Киянин у третьому поколінні. Правозахисник та підприємець, який створює інтелектуальний продукт. Він з власного досвіду знає ціну слова та міру відповідальності. Завжди аполітичний, Максим Кріппа несподівано захопився принципами нової політсили, Об'єднання "Самопоміч", і в якийсь момент зрозумів та відчув, що він готовий взяти на себе відповідальність за життя киян. "Київ – місто можливостей для відповідальних людей", – переконаний кандидат в депутати Київради.
Максим Кріппа – один із тих представників громади, які зуміли оцінити можливості свого міста. Отримавши три вищі освіти, Максим Кріппа створив понад 2000 робочих місць.
Сьогодні Максим Кріппа глава сім'ї, який продовжує і примножує традиції старшого покоління, спрямовані на збереження культурних цінностей столиці та економічний розвиток міста.
– Що Ви розумієте під словами "економічний розвиток міста"?
Благополуччя киян – в першу чергу. З власного досвіду знаю: усвідомлення того, що ти частина громади, а твоє рідне місто належить не чиновникам, а громаді – дає впевненість і наснагу. Маю натхнення працювати в місті. Не виживати, а творити. Київрада – це ті люди, які зібрали голоси, отримали підтримку громади на виборах. І що вони роблять для громади? Поводять себе так, наче вони і є господарями міста? То після такої тенденції про яке благополуччя самих киян може йти мова?
Зрозумійте, Київ – належить киянам! Це принципи Об'єднання "Самопоміч", які й для мене є основоположними. Все життя я живу за принципом, якщо маєш можливість – допоможи!
– Тому ви і приєднались до команди саме цієї політсили?
– Так, у нас є політична сила. І перш за все це команда дієвих представників київської громади. Команда волонтерів, звичайних людей, як ми з вами, а не цинічних політиків-бариг. "Самопоміч" – це команда людей, фінансистів, науковців, медиків, вчителів, підприємців, студентів, пенсіонерів. Київрада для нас – це, насамперед, відповідальність перед киянами, які готові нас підтримати і дати можливість нам підтримати їх.
– Сьогодні киян найбільше турбує питання виживання в рідному місті. Ціни на товари першої необхідності та продукти харчування, сумнозвісні тарифи ЖКГ – це найболючіші питання.
– Інфляція майже стовідсоткова. Ціни ростуть, а зарплати, пенсії, стипендії – ні. Після потроєння цін і тарифів мають потроїтися і доходи людей, якщо держава та бізнес мають хоч краплю соціальної відповідальності. Я наполягаю, що 7 000 гривень – має бути мінімальна зарплата, 5 000 гривень – мінімальна пенсія, 3000 – мінімальна стипендія. Ви знаєте, саме так має бути. І ми це зробимо. Влада зобов'язана заплатити належне людям!!! Я особисто цього добиватимусь! Моя мама, пенсіонер та інвалід першої групи, яка все життя пропрацювала в Києві, не має можливості оплатити комунальні послуги. Так, вона отримує звичайну пенсію і виплати по інвалідності. Цієї суми їй не вистачає, аби оплатити тепло у власному домі. Я допомагаю мамі, наскільки можу, бо я працюю. Суми в комунальних платіжках значно перевищують половину прибутку сім'ї. Це ненормально. Тарифи ЖКГ не коштують стільки, скільки за них змушені платити кияни. Я переконую вас, як працьовита людина, яка розуміє вартість кожної копійки і скільки праці стоїть за нею.
– Ви маєте на увазі співвідношення "ціна-якість"?
– Тарифи ЖКГ, сформовані Кабміном, – це ганьба! Влада має опікуватись сімейним бюджетом і унеможливити підвищення таріфив без підвищення зарплат і пенсій! Я особисто боротимусь з цим! До того ж у Києві значно завищені норми споживання тепла, а відтак і ціни на нього. Вартість тепла розраховується залежно від наявності чи відсутності лічильника. За наявності лічильника розрахунки ведуться по гігакалоріях – це одиниці вимірювання кількості тепла – за реально спожите тепло. За відсутності лічильника ми платимо за нормативами споживання, які встановлюються Київрадою. Міська влада не встановлює лічильники та завищує нормативи, щоб люди платили за неспожите тепло. Лише третина будинків обладнана лічильниками. За підтримки виборців я беру на себе відповідальність встановити лічильники у кожній квартирі, знизити нормативи споживання та відмінити грабіжницькі тарифи!
– Як Ви ставитеся до інціативи Кабміну щодо зниження мінімально допустимої температури для житлових приміщень на 2 градуси, з 18 до 16 градусів?
– На такі антинародні затії треба накласти мораторій. У разі обрання депутатом Київської міської ради особисто прослідкую, щоб в наших домах було тепло і щоб припинився тарифний грабіж. Добиватимусь встановлення нульового тарифу на опалення у разі, якщо температура у кімнатах опустилася нижче 20 градусів.
Київ належить громаді, а не чиновникам. Тому повернення контролю над Київенерго, Київгазом, Київводоканалом громаді міста для мене є принциповим.
– Столичний голова може вплинути на тарифи ЖКГ? Адже Віталій Кличко запевняє, що це не в його владі…
– Тарифи ЖКГ формуються виключно виконкомом Київської міської ради, тобто Київською міською державною адміністрацією, головою якої є мер. Це не питання відсутності влади. Це питання відсутності бажання виконувати свою чиновницьку роботу. Я іду в Київраду для того, щоб змусити чиновників грати за чесними правилами, взяти на себе відповідальність перед громадою міста та виконувати свої обов'язки перед нами. Зрозумійте, чиновник працює на громаду, яка наймає його на цю роботу.
Відповідаючи на ваше питання, скажу, що міська влада має прямий вплив на ЖКГ та тарифи. Три члени наглядової ради Київенергохолдингу є посадовцями департаменту ЖКГ міської адміністрації. Крім того, нормативи споживання встановлюються Київрадою.
Я спільно з командою Об'єднання "Самопоміч" візьму на себе всю відповідальність перед киянами за ЖКГ в Києві. Я усвідомлюю відповідальність за ці слова, тому говорю їх із упевненістю.
– Але ж на сьогодні інфраструктура знаходиться в жахливому стані. Втрати тепла в мережах становлять 19% при європейських 3%. Аварії в тепломережах стали радше правилом, ніж винятком для Києва. Що робити з якістю послуг ЖКГ?
– Майно ЖКГ не підконтрольне громаді. В 2007 році Черновецький віддав у користування Київенерго комунальне майно: тепломережі, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, сміттєспалювальний завод "Енергія". ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 забезпечують 80% споживання тепла у Києві. Необхідно терміново розірвати цей договір та повернути майно в управління громади, тоді ми зможемо оновити інфраструктуру та підвищити якість комунальних послуг. Це моя принципова позиція.
– Сьогодні кияни платять немалі кошти за утримання прибудинкових територій. Ви можете пояснити, за що ідуть ці нарахування?
– Пояснити це так само складно, як зазирнути у бухгалтерію комунальних монопольок, що жирують на нашій шиї. Немає порядку визначення та відведення прибудинкових територій. Тому ми, мешканці, не можемо права здійснювати там благоустрій, проте нам надсилають платіжки і вимагають сплачувати гроші. Тим часом фактично прибудинкові території належать громаді Києва, а не співмешканцям конкретного будинку, тому утримуються за наш же рахунок як платників податків. Вдумайтеся: ми платимо двічі за одне і те ж саме! Необхідно, аби Київрада затвердила порядок визначення прибудинкових територій та їх відведення. В разі, якщо виборці мене підтримають, я вимагатиму затвердження цього порядку.
– Влада примусово переводить будинки на приватне управління. Які наслідки ви очікуєте?
Це перекладання власних обов'язків на плечі громадян, а також загроза боргової залежності. Прикладів в Києві таких багато.
З 1 липня цього року набув чинності Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", який дозволяє примусове переведення будинків в приватне управління без згоди мешканців. Це означає: неконтрольоване зростання тарифів, "кабальні" умови, створення боргових зобов'язань по тарифах, як наслідок – можливість стягнення боргів за компослуги, в тому числі зі зверненням на майно. Іншими словами, будуть забирати квартири за борги по комунальних послугах.
Крім того, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" влада повинна взяти участь у фінансуванні першого капітального ремонту будинку після приватизації. Проте у разі переведення будинків в приватне управління ремонт матимуть робити самі мешканці "хрущівок". Вони це не потягнуть. Тому капітальний ремонт має фінансуватися з міського бюджету.
Моя позиція: виключно добровільний перехід на приватне управління. Ми не підтримуємо систему ЖЕКів, однак ми проти продажу громадян в рабство приватним управлінським компаніям.
– Ви кажете про системні проблеми і переконливо обіцяєте їх вирішити. Але люди мало довіряють політикам і не дуже вірять, що вибори можуть щось змінити…
– Не піддавайтеся нав'язаним вам владою панічним настроям, будьте собою. Правильно кажуть: владу треба міняти, як дитям памперси, і з тих самих причин. Щоб влада була чистим і пристойним членом нашої великої сім'ї, територіальної громади. Вибори існують в демократичних країнах саме для того, щоб міняти владу. Коли владі не дають засиджуватися на корупційних схемах, вона під тиском громадськості починає вирішувати наболілі проблеми.
Прийти на виборчу дільницю і проголосувати – наш святий обов'язок як киян, громадян і патріотів України. До того ж цього року ми голосуємо за новими, більш демократичними правилами, встановленими новим Законом України "Про місцеві вибори". Тепер ми обираємо міського голову в два тури. Іншими словами, обраним буде лише той кандидат, який отримає більшість голосів виборців. Це зменшує ризики політичної корупції та дозволяє нам зробити виважений вибір. Окрім того, до Київради пройдуть не ті кандидати, яких партійні боси поставили вгорі списку, а ті кандидати, які здобули найбільшу популярність серед виборців на своїх округах. Тільки від нас залежить, чи будуть при владі адекватні та відповідальні люди, або доведеться знову роками лаяти обрану нами ж владу.
Скажу ще одну просту річ, яку має тримати в голові кожен свідомий киянин. Набридла злиденна комуналка, захмарні тарифи, загаженість вулиць, забудова зелених зон? Якщо не подобається нинішня міська влада – візьми і проголосуй за нову! Візьми долю міста в свої руки!
Щиро Ваш, Максим Кріппа
1 
7644
Коментарі