"Я не вірю, що офіцер здатний на підлий вчинок", - сказав прем'єр-міністр Російської імперії Петро Столипін, коли начальник Департаменту поліції намагався відрадити його від польоту з інженером Левком Мацієвичем. На Першому тижні повітроплавання у Петербурзі у вересні 1910 року цьому авіатору довіряють найбільше. Але охорона знає про зв'язки Мацієвича з політичними рухами.
Він народився 13 січня 1877 року у містечку Олександрівка – тепер райцентр на Кіровоградщині. Під час навчання у Харківському технологічному інституті, став членом студентської громади. Писав і створював революційні листівки, брав участь у театральних постановках. В 1900 році став співорганізатором першої української партії в Російській імперії – Революційої української партії. Брав участь у діяльності громад в Севастополі та Петербурзі.
Протягом 10 років Левко Мацієвич взяв участь у створені десятків кораблів, підводних човнів та інженерних споруд у портах. Робив креслення та розрахунки, здійснював інженерний нагляд та брав участь у випробування. Під час створення авіаносця зацікавився літаками.
В 1910 році російський уряд доручив йому очолити групу авіаторів, які поїхали на навчання до Парижу. Сам керівник делегації успішно проходить курси і отримує посвідчення льотчика.
"Спостерігаючи з намету великого князя Олександра Михайловича за польотами, Столипін вийшов у поле, щоб особисто оглянути аероплани. Коли підійшов до "Фармана" штабс-капітана Лева Maціевича, то захотів здійснити політ на аероплані, - писав журнал "Огонек". - Відсунувши охоронця своїм могутнім плечем, Столипін наблизився до аероплану. Одягнув принесений шолом. Впевнено і твердо виліз він на аероплан. Мацієвич виліз за ним. Завжди холодний і спокійний капітан хвилювався. Вони зробивши над аеродромом два кола і здійснили вдалу посадку. Відразу після польоту Столипін заявив публіці: "Я давно вірив у те, що за повітроплаванням величезне майбутнє. Зараз же я практично переконався в цьому".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Тіло зберегло звичайну форму, але були розтрощені майже всі кістки"
Дуже швидко навколо спільного польоту Мацієвича і Столипіна почали ходити легенди.
"Будучи членом партії есерів, за завданням партії повинен був зробити в польоті замах на Столипіна, - говорили між собою петербуржці. - Літали тоді без ременів. Авіатор при бажанні міг раптово зробити різкий маневр і "ненавмисно" скинути пасажира. В департаменті поліції було відомо, що Мацієвич в Парижі тісно зійшовся з революціонерами-емігрантами і вступив в якусь бойову терористичну організацію. Коли Столипін на "Фармані" Мацієвича зник за хмарами, агенти охоронного відділення не знаходили собі місця і готові були летіти слідом за ним".
В останній момент інженер ніби-то передумав, есери наступного дня помстилися і підлаштували аварію у якій загинув сам льотчик.
Громадівець Володимир Кедровський записав таку версію розвитку подій: "Ті, що ближче знали Мацієвича, казали, що він рішив був узяти прем'єр-міністра на найбільшу височінь, яку зміг би осягнути, а потім пустити аероплян стрімголов на землю, щоб, загинувши самому, вбити царського сатрапа й ката ук¬раїнського народу. Столипін уже був готовий сісти в літак, коли його очі зустрілися з очима пілота Мацієвича. Столипін інтуїтивно відчув небезпеку і в останню хвилину відмовився летіти."
На похорон Лева Мацієвича зібралися десятки тисяч людей. Заповнені всі центральні вулиці. Люди несуть сотні вінків. На вінку від Петра Столипіна надпис: "Жертві обов'язку й відваги".
14 вересня 1939 року киянин Ігор Сікорський підняв у повітря свій перший гелікоптер VS-300. Політ здійснювався в США, в кількох метрах над землею.
Принцип вертикального зльоту винахідник придумав у Києві. У 1908-1912 роках на базі КПІ Сікорський збудував шість моделей літаків і гвинтокрил. Тоді його гелікоптер не піднявся у небо тільки через слабкий двигун.
2 
1
Коментарі