Понад 100 років тому в Черкасах встановили водонапірну башту, в яку впродовж 62 років для міста закачували артезіанську воду. Автором проекту є відомий російський інженер та винахідник Володимир Шухов. В світі з понад 200 його башт збереглося всього 20.
"Два роки тому до нас приїжджали інженери з Мюнхенського університету, які досліджують спадщину Шухова. Знайшли його башти в Росії, в Україні і кілька в Білорусі. За допомогою свого обладнання дослідили нашу, сказали, що серед інших збереглася найкраще,"- розповів Gazeta.ua директор комунального підприємства "Черкасиводоканал" 56-річний річний Сергій Овчаренко.
Черкаський централізований водопровід став восьмим в Україні, 28-й – у Російській імперії і 35-й – у світі. Історія водонапірної башти в Черкасах розпочалася в серпні 1913 року, коли в місті проживало 40 тисяч населення. Характеристика конструкції, як найдешевшого проекту, подана у книзі "Пояснительная записка к проекту водопровода г. Черкассы 1913" року. Зазначалося, що в бак вміщувалося 20 тисяч відер води. Її мали подавати з кількох артезіанських колодязів. З роками їхня кількість збільшувалася.
У 1943 році водонапірну башту фашисти підірвали і повалили на землю. Постраждала значна частина опорної конструкції та бак. Після звільнення міста відновленням башти в 1944 році займалися робітники ״Київспецпроммонтажу״. Під час ремонтних робіт сталася трагедія.
"Коли піднімали кришку баку, яка важить дві тонни, лопнули троси обох лебідок. Одна з них звалила дерев'яні настили і майстра, який на них стояв. Він полетів униз. Від тяжких травм відразу помер. Я і мій напарник врятувалися чудом, встигли схопитись за конструкцію башти", - пригадував один із робітників Володимир Гороховський.
Після реконструкції водонапірна башта прослужила до серпня 1975 року. З тих пір Черкаси забезпечуються водою з Дніпра. Башту Шухова залишили як історичну пам'ятку.
Володимир Шухов народився 16 серпня 1853 року в місті Грайворон Курської губернії. Його батько був директором філіалу Петербурзького державного банку. Після школи Володимир з відзнакою закінчив Імператорське технічне училище. Отримав диплом інженера-механіка. Йому запропонували місце асистента у відомого математика Пафнутія Чебишова або ж супроводжувати поїздку до Америки одного із викладачів. Шухов від першої пропозиції відмовився. В США відвідав Всесвітню виставку в Філадельфії, побував на машбудах і вивчив організацію американського залізничного транспорту.
У 1878 році Володимир Шухов працює в Баку на фірмі Олександра Барі, з яким познайомився в США. Той займається будівельними й інженерними роботами на нафтових родовищах. Шухов стає автором проекту і головним інженером першого нафтопроводу Росії, довжиною в 10 км. Згодом проектує ще один і перший у світі трубопровід для попереднього підігрітого мазуту. Розробляє оригінальну конструкцію металевого резервуару для зберігання нафти.
В 1886 році Шухов перемагає в конкурсі створення системи водопроводу Москви. В 1895 році отримує патент на металеві сітчасті конструкції. Вони, незважаючи на свою кривизну, будуються з прямих схрещених металевих балок. За таким принципом виготовляють першу водонапірну башту. Вона зручна і дешева. Вгорі знаходився бак на 114 тисяч літрів води, навколо був оглядовий майданчик. На саму башту можна забратися по спіральній драбині, яка знаходиться всередині конструкції. Башту виготовили для забезпечення водою території Нижньогородської виставки. Її купляє багатий поміщик з-під Липецька.
Миттєвий успіх приносить фірмі масу замовлень і неабиякі прибутки. Володимир Шухов з неприхованим задоволенням експериментує з формами конструкцій, змінюючи положення розкосів або діаметри нижньої чи верхньої частини башт. За проектами Шухова було побудовано понад 200 металевих гіперболоїдних башт, у тому числі й в Черкасах.
Шухову казали, що Барі його експлуатує і не оплачує його заслуги належним чином. На що винахідник відповідав: "Це правда. Але моє особисте життя і доля контори були одним цілим. Юридично я залишався найманим працівником. Моя праця оплачувалася досить скромно, порівняно із доходами, які контора отримувала від моєї праці. Але і я експлуатував Барі, змушуючи його виконувати мої навіть дуже сміливі пропозиції. До моїх послуг був вибір замовлень, витрата певних коштів, підбір колег та робітників. Барі йшов на ризики навіть тоді, коли у своєму задумі і я був не впевнений."
Особисте життя Володимира Шухова налагодилося в пізньому віці. Хоч першим коханням в молоді роки була Ольга, яка дружила з його сестрами. Вони зустрічалися впродовж двох років. Але Ольга обрала письменника Антона Чехова. Шухов одружився в 40 років. Його дружиною стала 19-річна Анна. Подружжя виховало двох дочок і трьох синів.
Помер Володимир Шухов 2 лютого 1939 року у віці 85 років. Похований на Новодівичому кладовищі. За життя мав хобі - фотографування. Останні роки зустрічався з друзями і колишніми колегами.
2 
1
Коментарі