Стародавні майя розписували стіни палаців, манускрипти й кераміку, а також, можливо, тіла людських жертв, скинутих в священний колодязь, яскравою і надзвичайно стійкою синьою фарбою.
Давно відомо, що характерного синього кольорк фарба набувала завдяки двома головним інгредієнтам - рослинні барвники індиго (його отримували з індигофери фарбувальної, а синтетичний індиго донині використовують для фарбування джинсової тканини) і мінералу палигорскиту, які містяться в місцевих глинах. Але як майя добилися того, що фарба не мерхнула з роками, залишається загадкою.
Антоніо Доменек з Валенсійського університету (Іспанія) і його колеги повідомляють про виявлення у складі фарби дегідроіндиго. Цей додатковий пігмент, мабуть, утворювався в результаті окислення індиго під дією тепла під час приготування фарби.
"Індиго синій, а дегідроіндіго жовтий, тому присутність обох пігментів в різних пропорціях надає більш-менш зеленуватого відтінку блакиті майя, - відзначає пан Доменек. - Цілком можливо, що майя знали, як отримати бажаний відтінок, і регулювали температуру додаванням певної кількості дров у вогонь".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Канарах знайшли сліди молюска, з якого в давнину робили фарбу
У 2008 році американські дослідники заявили, що таємним інгредієнтом могла бути копалова смола, яка використовувалася для пахощів. Цей висновок ґрунтувався на вивченні чаші для воскуріння зі слідами фарби. Але пан Доменек і його колеги так не вважають. На їхню думку, в посудині, пофарбовані заздалегідь, просто підігрівали фіміам.
Тепер іспанці працюють над виявленням хімічних зв'язків, завдяки яким органічні і неорганічні компоненти (тобто індиго і глина) утворювали єдиний склад. Можливо, в цьому і полягає ключ до стійкості фарби.
Мабуть, найвидатніший приклад її стійкості - це шар синьої глини товщиною 4 м на дні природного провалу (так званого Священного сеноти) в знаменитому місті майя Чичен-Іца на Юкатанському півострові (Мексика). Його виявили в 1904 році, і тоді науковці нічого не могли сказати про його походження. Зараз фахівці схиляються до того, що ця фарба перебувала на тілах людей, яких приносили в жертву.
Результати дослідження опубліковані в журналі Microporous and Mesoporous Materials.






















Коментарі