Кількість разків намиста свідчила про статки жінки. Про це пише мистецтвознавець Ганна Врочинська у книжці "Українські народні жіночі прикраси ХІХ - початку ХХ століть". Монографія вийшла того року у видавництві "Родовід".
Так, незаможні жінки носили 3-4 разки коралового намиста, багаті - понад 10. Корал завозили із Венеції або Франції. За формою найпоширенішим був циліндричний "рубаний", круглий та овальновидовжений. У рядки укладали однаковий за формою, але різний за розміром.
Намисто переважно імпортували. Продавали у вигляді готових разків, а також торгували намистинами поштучно чи на вагу. На щодень українки носили 1-2 рядки скляного намиста. У святковому вбранні їх було значно більше.
Барвистим було оформлення "писаних пацьорок" і "венеціанського" намиста. Його робили зі смальти або скла. Розписували вручну цятками, кільцями, завитками. У траурні дні та в піст у деяких регіонах носили біле молочне та прозоре намисто.
У кінці ХІХ - поч. ХХ століть лите скляне намисто починає витісняти дешеве "дуте". Його виготовляли за технологією ялинкових прикрас. Було мерехтливим, легким і крихким. Мода на нього тривала кілька десятиліть. Найчастіше намисто можна побачити на світлинах 1920-30-х років.
Прикраси з бісеру жінки виготовляли вдома.
"Шийні прикраси з бісеру щільно облягали шию і ззаду зав'язувалися шнурками, сплетеними з кінців ниток або волосіні, на яких був нанизаний бісер, - пише у своїй монографії Ганна Врочинська. - Виготовляли та носили ці прикраси на Бойківщині, Лемківщині, Гуцульщині, Буковині, Закарпатті, Прикарпатті, Поділлі. На Гуцульщині та Буковині шийні бісерні прикраси нашивали на червону тасьму "гарасівку" для зміцнення виробу і продовження терміну його придатності".
Комірці з бісеру "кризи" робили на Бойківщині та Поділлі. Найширші носили на Лемківщині.
Металеве намисто на Гуцульщині називали згардами або шелестами. Складалося із кількох рядів підвісок у вигляді дисків чи хрестиків. Їх перенизували трубочками-спіралями з дроту. Інший вид згард - коли підвіски перенизували смальтовим намистом.
На Буковині жінки виготовляли салби - нагрудник овальної або трикутної форми, розшитий монетами.
"На полотно нашивали червону тканину, а на неї - горизонтальними рядами монети з просвердленими отворами, медальйони від медалей, круглі бляшки, що імітували монети", - говорить Ганна Ворочинська.
На салбах нашивали по 25-60 монет.
7 
35413
Коментарі