Поміж різноманіття військової форми, яка сьогодні ніби заново оживає завдяки історичним реконструкторам, є зразки, які вважалися екзотикою навіть у період активного використання. Одним з таких строїв є форма кавказької козацької піхоти, яку називали "пластунами".
Про свою форму у коментарі Gazeta.ua розповіли члени київської війського-історичної групи "Пластун" Олексій Олександров, Євген Фоміних та Олександр Лесніченко. На фестивалі історичної реконструкції "Остання столиця-2013" вони відтворювали українських гайдамаків.
"Є версія, що свою назву пластуни отримали від того, що повзали, коли треба було добре замаскуватися. Ще до Кавказу на Січі був пластунський курінь. Існує думка, що вони спеціалізувалися саме на розвідці, хоча це нічим не підтверджене. А в царській армії пластуни були козацькою піхотою, на відміну від решти козацьких військ, які були кавалерією. Саме таких пластунів і зображаємо ми. Але у даному випадку ми більше підходимо на роль українських вояків - гайдамаків, які також носили форму, схожу на кавказьку. Що стосується вільного козацтва, то у них як такої форми не було. Була тільки спроба запровадити її. До нашої форми значно ближчими є гайдамаки. На початок 20 століття така форма вже була екзотикою. Барон Врангель, хоч і не був козаком, але носив черкеску, яку сам замовив. Побачивши кавказьких козаків, він сказав: "Хлопці, я хочу виглядати так само, як ви. Адже я командую вами". Навіть в еміграції Врангель майже постійно носив черкеску і кинджал зі срібним поясом".
Козаки, які переїхали жити на Кавказ, з часом запозичили манеру одягу у місцевих народів. Обмундирування козаки купували за власний кошт. Держава забезпечувала тільки гвинтівкою і набоями. Повну форму для пластунів запровадили у 1870 році Олександром ІІ. Її склад такий: черкеска, папаха, бурка, шаровари, чоботи і додаткові речі.
Черкеска. У такій шапці жарко перші 20 хвилин, а потім вона діє, як термос - температура тіла лишається сталою, а сонячні промені не палять. Шапка більше захищає. Не випадково форма пішла з Кавказу, де дуже жарко. Козаки, як правило, ходили з бритими головами, тому це було дуже зручно.
Башлик слугує для покриття голови. Його вдягають у негоду - сильний дощ або сніг. Він закриває папаху, щоб не намокла, а так звані бічні косиці закривають обличчя. Це неймовірно зручна річ, проте її не носили щодня, як ми сьогодні бачимо у козацьких військах. Раніше башлик вдягали тільки після наказу командира. На параді також крокували без башликів. В разі потреби з башлика можна зробити торбу через плече.
Бурка. Класична бурка - це фактично дім для козака. У багатьох піснях її саме так і названо. Це річ, яка захищала від холоду, за потреби слугувала як ковдра.
Кинджал кріпився на спеціальному поясі, часто зі срібними вставками. У Першу світову війну були спроби ліквідувати через його непрактичність. Однак залишили як данину традиції. На цьому наполягли самі козаки.
Газирі для набоїв. В них до винайдення бойових набоїв зберігали порох. У наскрізні трубочки з пижом засипали порох і закривалися ковпачком. Після появи унітарного набою, було запроваджено газирі для бойових набоїв. Це було дуже зручно.
У 1917-18 роках були спроби видозмінити форму - запровадити звичайні бойові штани і гімнастерку, шинелі і замінити папахи на фуражки. Козаки мало не підняли бунт через це.
4 
35413
Коментарі
2