Сьогодні українські залізничники відзначають своє професійне свято.
.
Залізничний транспорт України за загальною довжиною шляхів сполучення становить більше 23 тис. кілометрів та займає четверте місце (після США, Росії, Канади) у світі. Виконує біля 50 % всіх товарних перевезень, а за пасажирськими перевезеннями є лідером. На них припадає до 70%.

День залізничника, враховуючи значення залізничного сполучення для розвитку державної економіки і промисловості, був відомий ще з дореволюційних часів. У царській Росії цей День був встановлений з 1896-го року згідно з наказом № 68 міністра шляхів сполучення князя Михайла Хилкова і відзначався 28-го червня за старим стилем або 9-го липня за новим стилем.

Радянська влада також приділяли особливу увагу вшануванню цього дня і постановою ЦВК СРСР від  28-го липня 1936-го року, це свято було встановлене на 30-е липня. У 1940-му році, за рішенням Ради Народних Комісарів СРСР, Всесоюзний день залізничника був перенесений на першу неділю серпня, а з початку 80-х років був перейменований в "День залізничника".

З утворенням нових незалежних держав, які з'явилися на пострадянському просторі і необхідністю розвитку власної законодавчої бази, це професійне свято в Україні було закріплено Указом Президента № 257/93-рп від 15-го липня 1993-го року, але по колишньому відзначалося в першу серпневу неділю. Так тривало до 2002-го року.

Ініціатором  святкування Дня залізничника 4 листопада була  Львівська залізниця. Саме у цей день листопада, в 1861-му році, коли сучасний український Львів знаходився під владою Австро-Угорської імперії, на залізничний міський вокзал прибув перший пасажирський потяг, що носив назву "Ярослав". Так було відкрито регулярне пасажирське сполучення між Віднем і Львовом.

Тому з 2002 року День залізничника святкують 4 листопада.

×