"Непорозуміння між Польщею і Україною може вирішити створення україно-польської інституції. Обмін інформацією і спільна робота наших істориків може розвантажити політиків від вирішення історичних питань", - заявив польський історик і політик Павел Коваль під час круглого столу "Як розмінувати українсько-польську історію" у Києві.
"Якщо в україно-польському діалозі досягнути згоди щодо оцінок подій Волинської трагедії 1943-44-х років, то в суперечках і взаємних звинуваченнях можна було б поставити крапку. Але це навряд чи можливо", - сказав доктор історичних наук Ігор Ільюшин.
"Після появи фільму Смажовського "Волинь" більшість моїх колег, фахових польських істориків сказала, що він відповідає історичним реаліям. Навряд чи вони зможуть вийти в дискусії за рамки визначених постановою про те, що антипольська акція ОУН-УПА на Західній Волині 1944 року носила характер геноциду. Як для дослідника, для мене є очевидним, що знищення польського населення у 1943-44 роках не було самоціллю", - додав Ігор Іванович.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українцям стане легше потрапити у Польщу
Народний депутат Микола Княжицький зауважив, що Україні і Польщі потрібно виробити спільний підхід, якщо ми зацікавлені співпрацювати. Тому треба всіляко вітати діалог між інститутами національної пам'яті.
"Для мене це питання не просто відносин однієї країни з іншою, адже я родом з Волині. Українсько-польські відносини для мене, в першу чергу, відносини між людьми. Сьогодні на рівні звичайного громадянина у нас немає великих проблем чи замінованого поля, - сказав голова Аграрної партії Віталій Скоцик. Він виділив п"ять кроків на шляху до вирішення непорозумінь у відносинах України і Польщі.
"Необхідна дискусія, яка має проводитися на рівні професійного середовища істориків, - прокоментував голова Аграрної партії. - Наступне - це спільні цілі. Безпека для наших країн є зараз пріоритетом. Також важливий діалог, який відбувається між звичайними людьми. Він має бути постійним на рівні істориків, політиків. Зі своєї сторони, ми налагодили діалог між Аграрною партією і польською партією "Право і справедливість".
Четвертий крок - це сприяння молодому поколінню. Сотні тисяч українських студентів навчається у Польщі сьогодні. Важливо, щоб і поляки за програмами обміну могли більше вивчати Україну. Варто діяти у обох напрямках рівноцінно.
П'ятим кроком має бути створення україно-польської фундації. Вона могла б бути основою для обміну молоддю і культурного розвитку", - сказав Віталій Скоцик.
9 
35413
Коментарі
1