Близько 50 тисяч років тому наші предки - Homo sapiens - зустрілися в Європі зі своїми далекими родичами - неандертальцями (Homo neanderthalensis). Якийсь час вони жили пліч-о-пліч, потім неандертальці з не цілком зрозумілих причин вимерли, як довго вважалося, не залишивши потомства. Про це повідомляє "Наука і життя".
Однак останнім часом все частіше говорять про те, що вони не просто були сусідами зі своїми родичами сапієнсами, а й схрещувалися з ними - так що потомство у неандертальців все-таки було. В результаті, в геномах більшості європейців залишився значний неандерталський слід: близько півтора відсотка генів дісталося нам від H. neanderthalensis. У більшості африканців подібних архаїчних слідів в ДНК немає - сапієнси зустрілися з неандертальцями вже після того, як покинули "історичну батьківщину".
Порівнявши геноми неандертальців, денисовців (ще одного нашого вимерлого родича) і сучасних жителів Європи і Азії, дослідники виділили близько 12 тисяч генетичних косплексів - гаплотипів, запозичених у H. neanderthalensis. Про деякі з цих гаплотипів дещо відомо (так, одні гени відповідають за роботу імунітету, інші - за розвиток шкіри і волосся), проте, щоб зовсім точно визначити їх функції, необхідно провести безліч дорогих досліджень генів в тканинах або лабораторних тварин.
Джошуа Екі (Joshua Akey) з Університету штату Вашингтон і Тоні Капра (Tony Capra) з Університету Вандербільта вирішили шукати неандертальські гени в базі даних Electronic Medical Records and Genomics Network. Де, крім інформації про геномах, зібрані історії хвороби десятків тисяч людей з дев'яти американських міст. Об'єднавши зусилля, Джошуа Екі, Тоні Капра та їхні колеги знайшли понад 6 тисяч гаплотипів, висхідних до неандертальців. Потім за допомогою статистичних методів дослідники спробували встановити зв'язок між "неандертальськими" ділянками ДНК і схильністю до певних патологій.
В результаті вдалося вийти на цілий ряд захворювань. Один з генів, висхідних до H. neanderthalensis, мабуть, відповідає за швидке згортання крові, і для неандертальців він був вельми корисний, так як завдяки йому можна було не боятися великої крововтрати при пораненні на полюванні (або, наприклад, під час пологів). Однак у наш час через такого гена в кровоносних судинах можуть траплятися тромби і, як наслідок, інсульти. Давнім ж мисливцям подібні проблеми не загрожували - більшість з них вмирали порівняно молодими, не встигнувши дожити до того віку, коли інсульт міг би становити реальну небезпеку.
Деякі з проаналізованих в роботі генів сприяють неврологічних розладів. Так, багатьом напевно відомо пригнічений, депресивний стан, що виникає при збоях в добовому ритмі - подібним до депресій ми теж зобов'язані неандертальцям. З їх генетичним спадком виявився пов'язаний і актинічний кератоз - передракове шкірне захворювання. Тоні Капра пояснює, що шкіра неандертальців була пристосована до умов життя в доісторичної Європі, і за цю пристосованість відповідав певний гаплотип. Тепер же, коли більшість людей живе при штучному освітленні, гени спрацьовують не так, як потрібно, що і призводить до хвороби.
4 
35413
Коментарі