У травні у Київ завітали діти із 14 областей України, а також із Білорусі та Молдови. Вони учасники XVI Всеукраїнського конкурсу учнівських дослідницьких і творчих робіт "Історія і уроки Голокосту". У своїх роботах учні відобразили фрагменти локальної історії геноциду євреїв та ромів в Україні. Організатор конкурсу - Український центр вивчення історії Голокосту.
"Наша ініціатива поступово переходить на місця. Виставка "Єврейські діти України – жертви Голокосту" вже побувала в Цурюпинську, Новокостянтинівці, Харкові, Дружківці, а нині експонується в Кременці. Графік виставки розписаний на рік вперед", – розповів Анатолій Подольський, директор Українського центру вивчення історії Голокосту.
За його словами, через єврейську історію ми повертаємо собі власну минувшину. Навіть болючі сторінки минулого є невід'ємною її частиною. Історик стверджує – ми досі плутаємося в поняттях відповідальності й провини.
"Багато говорять, що українці допомагали нацистам знищувати євреїв. Але поліцію позначали не за національним, а за географічним принципом. Тож так звана "українська поліція" в своїх лавах мала, крім українців, також росіян, білорусів, поляків та інших", – каже дослідник.
Глибоке усвідомлення різниці між відповідальністю і провиною демонструє Німеччина. Сучасні німці розуміють, що персонально вони не несуть відповідальності за злочини своїх предків під час Другої світової війни. Разом з тим, вони не відокремлюються від цієї трагедії, оскільки вона є частиною їхньої спільної пам'яті.
В Україні усе помітнішою стає тенденція до однобічного висвітлення минулого. З одного боку, засуджуємо злочинів радянського тоталітаризму. Поряд із цим замовчуються болючі й неоднозначні питання.
"У світлі засудження радянської політики активно вибудовується героїчний, "праведний" образ українського минулого. Однак це шлях у нікуди. "Розстрілювали тільки нацисти, ми – невинні і крапка". Але ж тут не можна поставити крапки. Ми були і серед жертв, і серед катів", – сказав Анатолій Подольський.
Учні та вчителі не лише поділилися своїми розвідками з історії геноцидів XX століття. Вони разом з акторами спектаклю "Валіза" відчули трагедію "маленької" людини з повоєнної Європи, яка відчайдушно шукає своє втрачене коріння.
2 
35413
Коментарі