Як святкували Водохреща на Гуцульщині 50 років тому

Польський режисер Кристоф Крижановський у 2005 році зняв документальний фільм про традиції колядування на Гуцульщині.

Герої фільму - жителі села Верховина (здебільшого старшого віку).

"Коли була радянська влада, то колядувати не можна було. Але ми не звертали на той факт уваги і колядували тихо на своїх вулицях. Були і колядки присвячені життю у радянський період :

Нагадаймо, українці, як ми бідували -

бо на Московську республіку усі працювали,

Спершу людей забирали, аби більше мати,

Бо так звикли Москву собі будувати.

Гуцульські колядники мають свої закони. Не можна бути добряче напідпитку, не можна фліртувати з дівчатами. Колядники на Водохреща уособлюють апостолів. Тому і поведінка має бути відповідна: стриманна, без грубих жартів та лайки. Усе село відвідує обов'язково Літургію в сільській церкві. Так склалося, що за совєтів церкву нашу не перетворили на склад або ще щось. Вона дуже стара і має історичне значення, бо збудована у 1719 році і тут Довбуш познайомився зі своєю дружиною.

Колядування - масове дійство. Навіть стара бабця, яка нічого не пам'ятає, йде колядувати. В такий День колядникам зазвичай пробачають образи.

Після Божественної Літургії - розпліс, колядування та відвідини родичів та сусідів." - ділиться враженнями житель Верховини.

Детальніше https://www.youtube.com/watch?v=fpb7Xwo5cX4

×