20 листопада 1917 року, намагаючись перешкодити анархії та розгортанню громадянської війни, Центральна Рада видала III Універсал, яким проголосила Українську Народну Республіку у складі федеративної Росії. Після 250 років неволі український народ офіційно задекларував відродження власної держави.
Центральна Рада була створена 17 березня 1917 року в Києві з представників українських партій, наукових, громадських та інших організацій і мала на меті консолідувати українські суспільно-політичні сили. Її керівником було обрано 51-літнього професора історії Михайла Грушевського, лідера Товариства українських поступовців; більшість в Центральній Раді належала українським соціал-демократам та есерам.
Виконуючи вимоги численних віч, мітингів та Другого Українського військового з'їзду, 23 червня 1917 року Центральна Рада ухвалила текст I Універсалу, в якому закликала до створення автономної української держави і скликання Українських установчих зборів. 16 липня, під тиском російського Тимчасового уряду, було прийнято II Універсал, який відкладав реалізацію автономної української держави до Всеросійських установчих зборів.
7 листопада 1917 року в Петрограді перемогло більшовицьке повстання. Це активізувало дії більшовиків в Україні, і 10 листопада вони організували в Києві виступ 6 тисяч озброєних робітників заводу "Арсенал". Через три дні силами військ Центральної Ради повстання було придушене і влада в столиці фактично перейшла під контроль Центральної Ради.
Намагаючись протидіяти збройним виступам більшовиків, що прагнули встановити в Україні диктатуру своєї партії під виглядом диктатури пролетаріату, 20 листопада Центральна Рада своїм III Універсалом проголосила створення Української Народної Республіки і накреслила широку програму перетворень: скасування приватної власності на землю, скасування смертної кари, впровадження 8-годинного робочого дня, проголошення свободи совісті, слова, друку, зборів та профспілок і організацію національно-персональної автономії. Водночас Центральна Рада визнала українську приналежність Холмщини, Підляшшя, Кубані, Криму й частини Бессарабії.
Коментарі