27 січня 1944 року в Ленінграді відбувся артилерійський салют на честь остаточної ліквідації блокади міста, яка тривала майже 900 днів і забрала життя сотень тисяч людей.
30 серпня 1941 року німецькі війська захопили станцію Мга і перерізали останню залізницю, що зв'язувала Ленінград з країною, а 8 вересня 1941 року зайняли Шлісельбург і повністю блокували сухопутне сполучення з містом. Ленінград було взято в блокадне кільце і зв'язок з ним підтримувався лише повітрям і по Ладозькому озеру. У місті та околицях на той час знаходилось 2887 тисяч мирних жителів (з них майже 75% жінок), в тому числі 400 тисяч дітей, а запасів продовольства і пального залишалось на півтора-два місяці.
В Ленінграді була введена карткова система постачання продовольства: з 20 листопада працюючі отримували 250 грамів хліба в день, а решта - 125 грамів. Але навіть за таких умов місто працювало - були збудовані захисні фортифікаційні антитанкові споруди, на підприємствах ремонтували танки та озброєння. З кінця осені в місті почався голод, від якого лише в грудні 1941 року померло 53 тисячі чоловік.
Взимку 1941 - 42 років по льоду Ладозького озера була прокладена автомобільна дорога - "Дорога життя", в січні 1943 року блокада була розірвана, а в результаті Красносільсько-Ропшинської операції повністю знята, і з 12 січня 1944 року було налагоджене регулярне автомобільне сполучення вздовж Ладоги.
За час блокади, яка офіційно тривала 872 дні, від неперервних німецьких бомбардувань і артобстрілів у Ленінграді загинуло близько 17 тисяч чоловік, 34 тисячі було поранено, а всього кількість загиблих у місті склала 641 тисячу осіб.
5 
35413
Коментарі
1