
2 лютого 1709 року пропливаючим кораблем врятовано Александра Селкірка, який прожив на безлюдному острові більше 4-х років.
27-літній шотландець служив боцманом на англійському військовому судні "Сенк пор". Маючи запальну натуру, він постійно конфліктував із капітаном. Після чергової сварки за його ж власним бажанням Селкірка було висаджено на острів Мас-а-Тьєрра (архіпелаг Хуана Фернандеса - 640 км на захід від узбережжя Чилі). Він прожив на безлюдному острові 4 роки та 4 місяці і згодом послужив прототипом для образу головного героя роману "Життя, незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо" Даніеля Дефо. Уже в наші дні в пам'ять про ці події острів Мас-а-Тьєрра був перейменовано у Робінзон Крузо, а невеликий острівець поблизу названо іменем Александра Селкірка.
За час перебування на безлюдному острові Селкірк збудував дві хатини, харчувався молюсками, дикою капустою, ягодами і м'ясом та молоком диких кіз, а вечорами читав Біблію. Два рази до острова причалювали іспанські кораблі, і лише 2 лютого 1709 року, після 4 років та 4 місяців самотності, він був урятований англійськими піратами Роджерса Вудса. Вони були вражені миролюбністю та розсудливістю Селкірка, і Вудс зробив його помічником капітана одного зі своїх кораблів.
Після повернення на батьківщину історія життя і порятунку Александра Селкірка набула великого поширення і, очевидно, надихнула Дефо на створення роману "Життя, незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо, моряка з Йорка, який прожив 28 років у повній самотності на пустельному острові біля берегів Америки поблизу гирла річки Оріноко, куди він був викинутий корабельною аварією, під час якої весь екіпаж корабля, крім нього, загинув, з викладом його несподіваного звільнення піратами, написані ним самим", який вийшов друком у Лондоні 25 квітня 1719 року.
Книга Дефо виявилась настільки популярна, що до кінця року була перевидана ще три рази і того ж таки року вийшло друком два продовження роману під назвами "Подальші пригоди Робінзона Крузо" і "Серйозні роздуми Робінзона Крузо"
Коментарі