— На Похвалу тільки сорока хвалиться, — каже 76-річна Ніна Марченко із села Конотоп Городнянського району Чернігівщини. — Вона на Сорок (свято Сорок святих, 22 березня. — "ГПУ") зробить собі кубло із 40 паличок, а на Похвалу похвалиться першим яйцем.
В українській народній культурі сорока — птах нечистий і небезпечний. Народна уява наділяла вертку й балакучу сороку демонічними рисами й пророчим даром. В Україні й нині вірять: відьма може перекидатися на сороку й літати до сусідів відбирати молоко в корови. Якщо на хаті сидить сорока, то тут живе стара відьма. На Чернігівщині вірять: сорока — це відьма, яку Бог закляв за тяжкі гріхи, за шкоду людям і худобі.
Водночас і сорока може бути оберегом від демонічних істот: ласки, домовиків, ходячих небіжчиків. Тушку вбитого птаха вішають у дверях хліву, бо вважають — відьма злякається її і не підступиться доїти чужих корів.
На Житомирському Поліссі вбитих сорок вішають у клуні, щоб відлякати домовика, який мучить худобу. На Київщині вірять, що ласка боїться сорок і тікає звідти, де вони з'являються. Якщо повісити мертвого птаха у стайні або хліві, то ласка полишить вночі їздити на корові чи конях, не заплітатиме їм гриви й хвости. На Харківщині переказують, що навіть чорт боїться сороки й ніколи не сунеться туди, де вона є.
Убиту сороку також вішають на опудало, щоб відігнати птахів від щойно засіяного поля.
— Як прийшла весна, то тоді поймають одну-другу сороку, розіпнуть і всюди наставляють. Тоді ворони бояться налітать туди, де посіяно, — продовжує Ніна Марченко.
Мертву сороку розпинали у дворі, щоб інші сороки не хапали курчат. На Рівненщині вбиту підкладають під курку, гуску, качку, які сидять на яйцях. Так нібито можна вберегти птицю від уроків. При цьому примовляти:
— Уроки на сороки!
1 
1
Коментарі