"Происхождение этого превосходнейшего ренета, плоды которого не уступают по вкусовым достоинствам наилучшим европейским сортам, до сих пор с достаточной достоверностью не установлено, – пише ботанік Левко Симиренко в розділі "Ренет Симиренко" своєї книжки "Помология". – Неизвестно, старый ли это сорт, забытый на Западе, но который приобрел в наших условиях присущие ему теперь высокие качества. Быть может, это яблоко родилось от случайного посева зерна в садах Платонова хутора, который в прошлые времена принадлежал страстному любителю садоводства Платону Федоровичу Симиренко, отцу автора этих строк. Одно бесспорно: этот чудный ренет распространился в России, а также и в Европе из нашего сада".
Про рід Симиренків відомо з XVIII ст. Степан Симиренко понад 20 років "козакував" на Запоріжжі, згодом був чумаком. Прізвище отримав за те, що міг виконувати багато завдань одночасно – ніби "семирукий". Його син Федір був кріпаком, орендував і будував млини, зміг викупити з кріпацтва себе і двох синів. Пізніше зі свояками створив фірму "Брати Яхненки і Симиренко", яка спорудила перший в Російській імперії механічний пісково-рафінадний завод. Наступний нащадок Платон – батько Левка Симиренка – навчався в Політехнічному інституті в Парижі. Фінансував останнє прижиттєве видання "Кобзаря" Тараса Шевченка 1860 року, а всю свою спадщину заповів на потреби української культури.
Левко народився 18 лютого 1855 року на Платоновому хуторі біля села Мліїв – тепер Городищенський район Черкаської області. Під час навчання на природознавчому відділенні Київського університету стає членом таємної народницької організації "Земля і воля". Її учасники виступають за передачу землі селянам і надання народам імперії права на самовизначення. Симиренка арештовують, вирок – сім років заслання. Перебуваючи у Красноярську, працює садівником у місцевого мецената. Бере участь у закладанні оранжереї та міського саду. Там же бере шлюб з польською революціонеркою Альдоною Грушевською, медиком за фахом.
На рідний хутір повертається 1887-го. Як колишній ув'язнений, не має права жити у великих містах, працювати на високих посадах. Тому береться облаштувати власне розсадницьке господарство. Це дозволяє заробляти на прожиття й зосередитися на науковій діяльності. Через 25 років у його саду ростуть 900 сортів яблунь, 889 – груш, 81 – слив, 350 – вишень і черешень, 115 – персиків, 56 – абрикосів, 165 – аґрусу, 45 – горіхів. А ще 927 форм троянд і 305 різновидів хвойних дерев і кущів. Найпопулярнішим стає сорт яблука, який дослідник називає на честь батька – ренет Платона Симиренка.
"Многое из того, что стало у нас ныне в повседневной садовой практике общим достоянием и кажется теперь таким простым и понятным, много лет назад не было нам известно, – пише 1912-го у статті для петербурзького журналу "Прогрессивное садоводство и огородничество". – За четверть века жизни питомника накоплено дорогой ценой или, правильнее выражаясь, вымучено тут немало драгоценного местного опыта. Только собственными усилиями, шаг за шагом, путем непосредственно широко поставленных опытов, частых промахов и чувствительных неудач питомник исподволь приходил к разрешению разных существенных вопросов в области практического древоводства. В первые годы его жизни царила у нас еще повсеместно тупая рутина, учится же на положительных живых примерах было негде и не у кого, а как следствие – тем, кто это создавал и хотел выйти на простор и делать не так, как все делали, а так, как нужно, приходилось полагаться на собственные силы".
Альдона не витримує життя у провінції і їде до Києва. Левко бере шлюб удруге – з мліївською вчителькою Оленою Уваровою. Овдовіє, вік доживатиме з подругою Уварової – Софією Хорішман. 1919-го, після встановлення в Україні радянської влади, Симиренко пропонує націоналізувати свій розсадник. Хоче так врятувати його від знищення. Колишнього власника маєтку призначають завідувачем. У ніч на 6 січня 1920-го Левко гине у власному будинку – у нього стріляють із рушниці через вікно. Останні слова вченого звернені до Софії:
– Мою останню книжку слід назвати "Опис маточного асортименту мого розсадника". І підписати – "Світлої пам'яті матері Тетяни Іванівни Овчиннікової-Симиренко".
Офіційна версія вбивства – пограбування. Хоч нападники забрали з собою лише закривавлене пальто господаря. Припускають, що це зробили місцеві жителі на замовлення НКВС. Одяг взяли як доказ виконання замовлення. 1938-го арештований і розстріляний Володимир, син Левка Платоновича. Він продовжував справу батька. Ренет Симиренка офіційно перейменували на Зеленку Вуда. Родину реабілітували в 1950-х.
22 лютого 1964 року поліцейські стримують 5-тисячний натовп фанаток гурту The Beatles у Лондонському аеропорту. Музиканти повернулися зі свого першого концертного туру по США
22 лютого 1630-го європейці вперше покуштували підсмажену кукурудзу – попкорн. Нею англійських колоністів пригостив індіанець Кводеквайн, брат вождя племені Вампаноаґ. Сталося це в районі сучасного штату Массачусетс. Корінні жителі Америки вірили, що всередині кукурудзи живе божок, який виривається назовні, коли зерна нагріваються. Насправді там міститься крапля води. При нагріванні вона закипає, пара висаджує оболонку зсередини і зерно розкривається, збільшуючись в об'ємі.
22 лютого 1980 року збірна США переграла збірну СРСР у матчі хокейного турніру зимових Олімпійських ігор. Радянську команду вважали тоді найсильнішою у світі. Американців на турнірі представляли студенти. Перед матчем їхній тренер Герб Брукс (на фото) заявив гравцям у роздягальні: "Ваша доля – взяти участь у цій грі. Тримайте себе і тримайте шайбу". Цю перемогу назвали "Диво на льоду". Багато американців вважають її однією з ключових подій в історії держави – як і вбивство Джона Кеннеді та політ на Місяць.
18 лютого 1936 року, дівчата з дошками для плавання на пляжі Санта-Моніка, штат Каліфорнія, США
22 лютого 1995-го Верховна Рада України запровадила мораторій на смертну кару. Це було обов'язковою умовою вступу держави до Ради Європи. Однак злочинців страчували ще два роки. За неофіційними даними, за перші шість місяців 1995-го в Україні розстріляли 200 осіб. Зараз з усіх європейських держав смертна кара діє тільки в Білорусі.
"Я бачив далі за інших, бо стояв на плечах гігантів",
– написав англійський фізик Ісаак Ньютон (1643–1727) у листі до натураліста Роберта Гука 18 лютого 1676 року. Першим цю фразу вжив богослов Іван Солсберійський у праці "Мегатоліки" 1159-го. Після листа Ньютона вона стала фразеологізмом.
148 грамів важило яйце, яке знесла курка на Кубі 19 лютого 2004 року. Зазвичай куряче яйце має вагу 40–65 г.
3 
1
Коментарі