– У "вухатому" можна не затискати вуха колінами, – жартували водії автомобіля ЗАЗ-966. Його почали випускати на заводі "Комунар" у Запоріжжі 1 березня 1967-го.

За сім років до цього тут налагодили випуск першого в СРСР малолітражного автомобіля – ЗАЗ-965. Неофіційна назва – "Запорожець". Через вигнуту форму кузова його називали "горбатим". Для поліпшення охолодження мотора наступної моделі – 966-ї – на задніх крилах розмістили великі повітрозбірники. Тому машини називали "вухатими". А ще – "чебурашками", на честь героя популярного тоді мультфільму.

 

Дизайн автомобіля розробники скопіювали з американського Chevrolet Corvair 1959 року та німецького NSU Prinz IV. "Вухатий" був на 40 см довший і на 300 кг важчий від "горбатого". Міг розганятися до швидкості 120 км/год. Двигун розташований ззаду, ­багажник – спереду. Попільничок і радіоприймача не було. Влітку в салоні стояв неприємний запах – це нагрівалися оббиті дерматином сидіння. Взимку пасажири мерзли – якщо обігрівач працював більше півгодини, то глухнув мотор.

Треба було записатися в чергу на підприємстві, щоб придбати авто. Першими там стояли ветерани війни, передовики виробництва, начальство. Дехто так і не дочекався своєї машини до кінця життя.

– Як провідний спеціаліст отримав право купити автомобіль поза чергою, – згадує львів'янин Олександр Гайдук, 77 років. – Гроші – 1800 карбованців – відкладав два з половиною роки. Вибрав "вухатого", бо їздити планував переважно на дачу за містом. На заднє сидіння можна запакувати чотири мішки картоплі. Ще два – в багажник. Зверху капусти чи яблук насипати до стелі ще 100 кілограмів. Спереду може сісти жінка з городнім приладдям. Це на один мішок більше, ніж влазило в "горбатий". Ще й кум сказав, що п'ятеро мужиків без проблем у салон влізе. "Запор" прослужив 18 років. Зараз стоїть поламаний у гаражі.

ЗАЗ-966 випускали до 1971-го по 100 тис. штук на рік. Наступну модель ЗАЗ-968 прозвали "мильницею" – за сплюснутий кузов.

Викрадача дитини знайшли за міченою 10-доларовою банкнотою

"Шановний пане! Майте 50 тисяч доларів. З них 2 тисячі – в 20-доларових банкнотах, півтори тисячі – в 10-доларових, тисячу – в 5-доларових. Через два-чотири дні повідомимо, де ви повинні будете залишити гроші. Попереджаємо, щоб ви нічого не повідомляли публіці і не ставили до відома поліцію. Дитина в безпеці", – таку записку знайшов полковник Чарльз Ліндберг (1902–1974) 1 березня 1932 року. $50 тис. тоді – це майже $700 тис. на теперішні гроші.

Полковник перший перелетів Атлантичний океан в одномісному літаку. Отримав нагороди 50 держав. Мешкав у містечку Гоупвел неподалік від Нью-Йорка. Того дня близько 20:00 він із дружиною Енн уклали свого 2-річного первістка Чарльза-молодшого спати. Через 2 години няня Бетті Ґоу зайшла в кімнату і побачила, що малюка немає. До стіни була прикріплена записка з вимогою викупу.

Розслідування очолив полковник Норман Шварцкопф. У дитячій кімнаті виявили сліди жовтої глини, на вулиці – саморобну драбину. Експертиза записки показала, що її писав німець або скандинав. Протягом двох тижнів поштою надійшли ще дві ­записки. Викрадачі обіцяли повернути дитину неу­шкодженою. Ліндберг не витримав і переказав необхідну суму. 12 травня труп Чарльза-­молодшого знайшли в лісі за 6 км від будинку. Хлопчик помер від сильного удару по голові ще в ніч викрадення.

Злочинця шукали майже три роки. Гроші за викуп були мічені. Їх відстежували по всій країні. Купюру $10 виявили на заправці в Бронксі. Нею розрахувався столяр 35-річний Бруно Гауптан, родом із Німеччини. Наступного дня поліція обшукала його дім. У гаражі знайшли $14 тис. Гауптана арештували. Графологічна експертиза підтвердила, що він – автор записки.

– Я – не злочинець, – заявив столяр. – Усе, що у мене є, добуто шляхом угод, а не злочинними діяннями. Гроші лишив на зберігання знайомий єврей.

Процес в окружному суді Левінгтона, штат Нью-Джерсі, тривав 32 дні. Під приміщенням суду продавали листівки з фотографіями викрадача, дитини та її батьків. Шахраї торгували сувенірами – волоссям і шматками одягу, що начебто належали Чарльзу-молодшому.

Присяжні одноголосно визнали Гауптана винним. Його стратили на електричному стільці 3 квітня 1936 року. Ліндберги переїхали у Європу. У них народилося ще п'ятеро дітей – троє синів й дві доньки. До повноліття за кожним наглядав особистий охоронець із собакою.

 

32 особи – 26 вірмен і шість азербайджанців – загинули внаслідок погрому 27–29 лютого 1988 року в Сумгаїті, Азербайджанська РСР. Така офіційна цифра, неофіційна – щонайменше удесятеро більша. Серед 250 тис. жителів міста було майже 18 тис. вірмен. Сутички почалися після мітингу, на якому обговорювали міжетнічний конфлікт у Нагірному Карабаху

"Християнство піде. Воно зникне і всохне. Сперечатися немає сенсу, я правий, найближче майбутнє це підтвердить. Зараз ми популярніші, ніж Ісус. Я не знаю, що зникне раніше, – рок-н-рол чи християнство. Ісус був нормальним хлопцем, але його послідовники – тупі й пересічні. Саме їхні перекручення нищать християнство в мені", –

заявив лідер британського гурту The Beatles Джон Леннон (1940–1980) в інтерв'ю, опублікованому в лондонській газеті Evening Standard 4 березня 1966 року. Після того як текст передрукувала американська преса, там розпочалася кампанія проти музикантів. Радіо перестало транслювати пісні "бітлів", на вулицях влаштовували масові спалення їхніх платівок. Гурт був змушений скасувати гастролі по США. Леннон публічно вибачився

27 лютого 1693-го в Лондоні вийшов перший номер тижневика The Ladies' Mercury – "Жіночий Меркурій". Це був перший у світі часопис для жінок. Його заснував Джон Дантон (1659–1733), власник газети The Athenian Mercury. У передовій статті видавець обіцяв "відповісти на всі найцікавіші питання, що стосуються любові, шлюбу, поведінки, гумору та стилю одягу від усіх представниць жіночої статі – дівчат, дружин і вдів". Часопис проіснував чотири тижні.

1 березня 1977 року на Червоній – тепер Контрактовій – площі у Києві відкрито пам'ятник філософу Григорію Сковороді (1722–1794). Автор п'ятиметрової гранітної скульптури – Іван Кавалерідзе (1887–1978). Згідно з первісним проектом, Сковорода мав бути босий, із хрестиком на шиї і Біблією в руках. Партійне керівництво наказало переробити фігуру. На ноги філософа "взули" постоли, хрестик забрали, а замість Біблії з'явилася полотняна сумка.

4 березня 1877-го американський винахідник Еміль Берлінер (1851–1929) створив мікрофон. За основу взяв пристрій, який за рік до цього сконструював Александер Белл (1847–1922). Той використовував для передачі звуку кислоту, Берлінер – вугілля. Налагодив у своєму будинку телефонну лінію між власним ­кабінетом і домогосподаркою. Белл подав до суду. Пізніше викупив у конкурента патент.

×