"За квадранс (чверть години. – "Країна") шляху від Львова під палациком руських архієпископів щороку відбуваються два ярмарки, – писав чиновник Франц Краттер в опублікованих 1786 року "Листах про сучасний стан Галичини". – Бачимо ми там ряди наметів, у яких шинкують пиво, мед і горілку. Кількість решти крамів, в яких продають нещасні вироби шевські, столярські та гончарні, займає заледве сорокову частину шинкарських яток. А оскільки ці буди завжди переповнені гостями по вінця, надто вечорами, на одного порядного покупця припадає 200 пияків".
Львів тоді перебував у складі Австрійської імперії. Ярмарок, який описує службовець, відбувався на площі перед церквою Святого Юра двічі на рік. Весняний розпочинався 4 травня і тривав чотири тижні, осінній проходив 12–26 листопада. Скарги Краттера дійшли до імператора Йосифа ІІ – і за три роки той узяв ярмарок під власний контроль.
"По лівій стороні площі ставали у тісні ряди величезні вози з боднарськими виробами, – описує історик-львів'янин Станіслав Шнюр-Пепловський. – Обабіч від них виблискували різнобарвними колами величезні запаси начиння – глиняного, кам'яного, фаянсового. Друга половина розкладок була присвячена світським дрібничкам. В очі перехожим впадали яскраві стрічки, люстерка в золочених оправах, паперові рамки, дерев'яні ляльки з потворними обличчями, дріб'язкові ножі та купа інших цяцьок, на які міщани дивилися легковажно, а сілюхи – з неприхованим захопленням".
Розквіт ярмарків на площі Святого Юра розпочався 1845-го, коли на них уперше побували купці з Відня – столиці імперії. У наступні роки сюди їхали торговці з Праги, Кракова, Вроцлава. Часто вони не доносили свій крам до площі, а розкладали його в готелях, де зупинялися.
"В самому центрі площі вирізнявся ряд наметів під полотняним накриттям, підпертих овальними дугами, оздоблених сосновим гіллям і позолоченими горіхами. Далеко було чути гамір і гучну музику, що кликала до танцю, – вони вістували новачкам, що наближаються до святині бахуса й Терпсихори. Тут пили й танцювали до упаду", – продовжує опис Шнюр-Пепловський.
Він народився 1859-го. За два роки до Львова провели залізницю. Відтоді святоюрські ярмарки почали втрачати популярність. Про їхню минулу славу нагадували хіба що гравюри тогочасних художників. Приміром, чех за походженням Карл Ауер видав альбом "Збірка найпрекрасніших околиць Галичини". Імовірно, саме за цими малюнками описував торгівлю Шнюр-Пепловський. Помістив їх у виданій 1896-го першій частині праці "Замальовки з минулого Галичини та Кракова". А через чотири роки наклав на себе руки.
5 
1
Коментарі