Бійцю Сергію Демічу вибухом снаряду розтрощило ногу та руку

40-річний Сергій Деміч отримав важкі поранення під Авдіївкою Донецької області. У бійця пошкоджені ліва рука та нога. Поранення отримав, коли бойовики обстрілювали базу 53-ї бригади, де служив Сергій.

 

Сергій із Вільшаної Городищенського району на Черкащині. У зоні АТО служив з грудня минулого року. Поранення отримав 14 липня у Старій Авдіївці. Життя бійцю врятував бронежилет. За руку Сергія борються лікарі Національного інститут хірургії та трансплантології ім. О. Шалімова. Осколками снаряда з руки вирвало шкіру, сухожилля та м'які тканини.

"Ніколи не думав, що буду воювати. У армії служив у льотних військах. Повістка сюрпризом не стала, але думав буду у льотних. А потрапив у 30 мехбригаду (зараз 53 окрема механізована бригада). Того дня був не бій. Нас обстрілювали із САУ 122-х міліметрів "Акація". Це такі мінські домовленості - стріляти не маємо права, а по нас гатять. Біля 21.00 почався обстріл бази. За десять метрів від мене вибухнув снаряд. Били прямою наводкою. Виходить, що хтось здав. Ніхто не очікував такого. Ми готувалися відпочивати, бо зранку о шостій виїзд. Мене врятував бронежилет. Поранена ліва рука і нога. У нозі лікарі лишили один осколок. Кажуть, що він поки не заважає. А як витягати, то треба пів ноги розрізати. Рятують руку. Вирвані сухожилля і вени", - розповідає Gazeta.ua Сергій.

У палаті із Сергієм дружина Анна. Йому не можна ходити поки не відновиться нога.
"Після операції подзвонив Ані. Сказав про поранення. Вона захворіла від переживань. Але я зразу багато не розказував. Дуже радий, що лишився живий. Будемо жити заради дітей. Вони на першому місці", - каже боєць.

"Я з перших днів знала, що Сергій у АТО. Цей рік ми жили від дзвінка до дзвінка. Це дуже важко. Дочок привозила до Сергія, коли тільки він приїхав у Київ. Були з ним три дні. Справжнє свято. Я в цей час дома була, щоб підігнати роботу. Бо ж діти самі за всим доглядають. Нам дуже помагають люди. Не міряю допомогу сумами. Коли люди дзвонять, я почуваю, що ми не одні у світі. Помагають і волонтери. Приносили продукти, перев'язочний матеріал. Доходи у нас мізерні - нема, що приховувати. Самі на лікування і реабілітацію не зберемо", - говорить Анна Деміч.

До війни Сергій працював продавцем-консультантом у магазині, Анна працює техпрацівницею у школі. Подружжя має дочок 9-ти і 18-ти років. Родина живе з городу і домашнього господарства.

Реквізити для допомоги:
Номер картки ПриватБанк №5168757274131608 на ім'я Сергія Деміча.
Контактний телефон Анни: +38 (097) 11 77 088.

×