Трьом українським бійцям встановили протези рук нового покоління — міопротези. Щоб стиснути або порухати пальцями, достатньо подумати про це. Працюють на електриці. На ніч ставлять на зарядку, як мобільний.
— До війни був дільничним. В АТО служив у Нацгвардії. Поранило в січні під Дебальцевим. Як закінчиться війна, хочу продовжувати службу в МВС. Я правша. Пощастило, що втратив частину лівої руки, — боєць батальйону "Полтава" 24-річний Олександр Піддубний із Полтавщини бере зі столу чашку, ставить на місце. У темному волоссі сивина. Ворушить пальцями, натискає на клавіатуру комп'ютера. Коли пальці розпрямляються, чути слабий звук електромотора.
— Рука відсотків на 65 виконує свої функції. Можу зав'язати шнурки, застібнути й розстібнути ґудзики. Коли її не вдягаю, чогось уже не вистачає.
30-річний Олександр Охріменко з Переяслава-Хмельницького на Київщині раніше робив ремонти. Під Волновахою підірвався на розтяжці. Підборіддя розсікає шрам. Із протезом має намір і далі працювати на будівництві.
— Ми як діти з рукою граємося: стискаємо, розтискаємо, беремо різні предмети, — каже. — Спочатку піт тік по лобі від напруження. Тепер звикаю. Вже можу водити скутер.
Рядовому 40-річному Андрієві Шараєнку з Білої Церкви у квітні під Горлівкою праву руку відірвало разом з ліктем під час мінометного обстрілу. Служив у добровольчому батальйоні "Кіровоград".
— Тепер я вже лівша. Вчусь рукою працювати. М'язи дуже ослабли після поранення. Тому спершу багато тренувався, просив додатковий час для занять. Сам прив'язував до кукси гумовий еспандер і розтягував. Аж тоді поставили протез. Думаю знову піти в армію. Допомагатиму хлопцям: снаряди заряжать, їсти готувать.
— На відкриття руки працюють зовнішні м'язи, а на закриття — внутрішні, — пояснює Алла Ромашко, директор з адміністративної роботи проекту "Життя без кордонів". — Коли ви хочете взяти предмет, на них передається сигнал із мозку. Так само працює міорука. Датчики вловлюють сигнал і передають на кисть. Імпульси регулюють силу стискання штучних пальців. Коли від руки залишилася тільки шкіра й кістка — імпульсам ніде взятися. Тому потрібно багато працювати, щоб м'язи відновили свою форму.
До протезів додається пристрій керування, запрограмований на 24 функції. Повноцінно володіти ним навчаються кілька місяців. Бійців до протезування готують психологічно.
— В ортопедичному центрі нашим хлопцям влаштували зустріч із молодим італійцем Данієле, — продовжує Алла Анатоліївна. — Він теж втратив руку кілька років тому. Після протезування навчився водити мотоцикл. Одружився. 4-річний син пишається батьком. Називає Термінатором. Після цієї зустрічі Саша Охріменко ожив. Теж хоче сім'ю і сина. Наше завдання — не просто встановити протез людині, а й повернути її до повноцінного життя.
"Розумні протези" бійці отримали у вересні за державною програмою. Коштує міорука від 39 до 43 тис. євро. Всі троє отримали її безкоштовно. Протези встановило італійське ортопедичне підприємство "Корпора". Курс реабілітації та протезування в центрі "Падре Піо Онлус" тривав 15 днів.
Зараз у Харківському інституті ортопедії проходять передпротезну реабілітацію ще двоє бійців. Один із них, Олег Березовський, втратив кисті. Йому замінять обидві руки.
7 
35413
Коментарі