— Легкий ступінь дебільності. Такий діагноз дочці поставили у 3 роки, — 40-річна Лідія Нестеренко із Черкас показує довідку. — Говорила лише окремі слова, була неуважна. Дали інвалідність — за розумовою відсталістю. Не могла змиритися. У моєму роду, в чоловіка такого не було. Оббивала пороги лікарів. За півтора року з'ясували, що Діана просто недочуває.
Дитині одягли два слухові апарати. За два роки нормально говорила. Зараз ходить у 10-й клас, має хороші оцінки.
— Поганий слух у дітей часто приймають за розумову відсталість, — каже 45-річна Галина Зайчук, завідувач сурдологічного відділення Черкаської обласної лікарні. — Мають почати говорити з року. Зараз усе частіше — після трьох. Бо з народження недочувають. Це через віруси, травми, стреси мами під час вагітності.
Такі малюки гірше сприймають інформацію. З віком відсталість наростає.
— У школі таких вважають дурниками. Говорить нерозбірливо, а то й мовчить. Учителі спихають на останню парту, стає трієчником. Все, дитина пропала.
Що раніше одягнуть слуховий апарат, то краще.
— Є повністю глухі діти, а мова гарна. Бо вчасно виправили слух. Лікувала 3-річну дівчинку із села. Її мама була проти апарата. Все надіялася, що лікарі помилилися. Довго ми "воювали". Змирилася, як у садку сказали, що донька відстає. Вже доросла, непогано вчиться в університеті.
Радить стежити за реакцією немовляти на звук.
— Із 7 місяців має розрізняти голос тата, мами, музику з телевізора, писк від іграшки. Здорова дитина чує шепіт батьків за 6 метрів. Ще далі чує розмову, не дивлячись на їхні губи. На стукіт повертають голову і глухі, бо повітря вібрує.
Черкасці Наталія та Анатолій Рябенки помітили, що у 8 місяців син не реагує на звуки.
— Маємо двійню. Донька чула, як на кухні брязкає посуд, а Богдан — ні, — каже 32-річний Анатолій Рябенко. — Плескаємо в долоні. Ангеліна повертала голову, а він ані руш. Насипали в банку за його спиною горіхи і квасолю, щоб гуркотіло. Не чує. Мав найважчу глухоту. Нам радили ставити імплантати. Прочитав, що їх легко пошкодити. Тому одягли слухові апарати.
За три місяці син відгукувався на своє ім'я. Зараз йому 5 років.
— Догнав Ангеліну, розказує на святах у садку віршики. "Ц", "ш", "с" та "з" не вимовляє. Працює з педагогом і потроху йде вперед. До школи має говорити, як усі діти.
Не слід чекати, що мова відразу виправиться. Дитина має звикнути.
— Навчіть її відрізняти, як шумить вода, летить бджілка, співають пташки. Чи швидко заговорить, залежить від батьків. Чи їм вистачить терпіння пояснювати.
Недочувала після застуди
Донька 45-річної Людмили зі Шполи на Черкащині у дитсадку перехворіла на застуду з температурою. Це вплинуло на слух.
— Якось вихователька каже: або Іра балується, або недочуває. Я розмовляю голосно. Помітила, що дочка стежить за моїми губами. На медогляді знайшли ваду слуху. Це була трагедія.
Зараз їй 12 років. Цифровими апаратами вирівняли слух.
— Спілкується, навчається не гірш за інших. Кажемо їй, що хтось ходить із ціпком, у когось хворе серце, хтось носить окуляри, а хтось — слухові апарати. У школі не приховує цього. Лікарі не радять Ірі обирати професію, пов'язану з людьми. Не може бути вчителем, фармацевтом, медиком. А лаборантом чи дизайнером запросто.
3 
1
Коментарі