— Купила ковбасу, а мама каже: "Прочитай, з чого вона". Знайшла в інтернеті розшифровку всіх тих слів і "єшок" на етикетці. Як прочитала, що означають і які викликають хвороби, то викинула ковбасу в смітник непочату. Після того вже більше 10 років не їмо її, — розказує заслужена артистка України, киянка 43-річна Леся Горова-опанасенко.
З п'яти років грає на фортепіано. Від сидіння з'явилися міжхребцеві грижі. Від гри на бандурі — сколіоз. Кілька років тому защемило спинний нерв. Жінка не могла ходити.
— Лікувалась сама. Купили дошку Євмінова. Висіла на ній, робила вправи — й грижі пройшли, спина не болить. Хіба, як десь посплю в автобусі скручена дорогою на гастролі. То приїду додому, повишу на дошці — минає.
Щоранку і ввечері робить на дошці по 50 вправ для пресу і 10–15 хвилин — вправи для ніг. По хвилин 10 крутить обруч. Має тонку талію, хоча двічі народжувала. Струнка й енергійна. Три останні роки займається в жіночому фітнес-клубі.
— Після того як відмовилась від ковбаси, чипсів, сухариків, майонезу й зайнялась собою, не тільки здоров'я стало краще, а й лице — свіжіше. Шкіра очистилась. Легкість відчуваю. Раніше — тільки втому. Гемоглобін був 90, а зараз 136. Поступово в сім'ї всі стали, як я, їсти здорову їжу. У чоловіка спав живіт.
Чоловік Лесі Горової-Опанасенко не п'є пива. Зранку робить зарядку, віджимається від підлоги.
— У нас здорове харчування. Крім ковбаси, не беремо твердих сирів. Купуємо моцарелу, сулугуні у фермерських магазинах. Там же — йогурти, сиркові маси, молоко, майонез. У нього всього сім діб термін зберігання. Сквашую молоко молочним грибом і відігріваю свій сир. Гриб ще називають тібетським. Маю його вже сім років.
Кисломолочні продукти й тібетський гриб очищують кишечник. В організмі не затримуються залишки їжі, які гниють і отруюють. Тому Горові-Опанасенки мають міцний імунітет. Узимку не хворіють.
— Не можу дивитись, коли мама йде з візочком, а в ньому дитина їсть сиру сосиску. Потім — алергії, розлад шлунку. Мої діти взагалі відмовились від м'яса, бо їм шкода тварин. Я для них тушкую рибу. Раз на тиждень мають їсти її вдосталь. Щодня в нас якась інша каша — то вівсяна, то пшенична, кукурудзяна, але найчастіше — гречана. Моя бабуня казала: "Гречана каша — то мама наша". Присмачую тушкованою цибулею з морквою. Як налисники роблю чи млинці, то з житнього борошна. Якщо пшеничне, то другого сорту. Часто беру висівки. Хліб лише чорний зерновий.
Багато їдять фруктів й овочів. Цукерки й тістечка частково замінили сухофруктами, горіхами, медом. Не п'ють газованої, солодкої води. Для пиття й приготування їжі купують бутильовану.
— Не можу відмовитися від кави. П'ю лише зранку зернову. Розводжу молоком. Встаю о сьомій, без кави важко прокинутись. Не можу, як моя бабуня. Вона в мої роки о четвертій вже була на ногах і лягала за північ. Зараз їй сто років. Жвава, на обличчі майже немає зморшок.
2 
1
Коментарі