Українки все частіше першими роблять крок до створення сім'ї. Жінки почали освідчуватися чоловікам і самі пропонують на них одружитися. Наскільки правильним є такий крок і чи не пошкодують організаторки освідчення про своє рішення, спробувала з'ясувати кореспондент Gazeta.ua.

Киянка Анастасія Калюжна у червні освідчилася своєму хлопцеві Івану. Пара довго жила цивільному шлюбі.

"Пропозиції руки і серця від Івана я чекала чотири роки, - розповідає Анастасія. – Однокласниці вже дітей у садок водять, а у нас вдома тільки папуга і собака".

За словами Анастасії, її хлопець Іван одружуватися боявся.

"Холостяцьке життя його влаштовувало. Від батьків йому дісталася квартира у Броварах. Вони виїхали у Грецію на заробітки ще 12 років тому, - говорить наречена. - Як тільки я про шлюб натякала, переводив тему. А я й не чекала на ще одне освідчення? Мені вже раз пропонували руку і серце. Досі шкодую, що погодилася".

Перед знайомством з Іваном жінка саме розійшлася з першим чоловіком.

"Перший шлюб тривав всього сім місяців, - каже Калюжна. - Вже через тиждень після весілля ми зрозуміли, що не зживемося. Мене дратував постійний бардак у квартирі, а Юрі не подобалося, що я довго сплю. Сварилися по 10 разів на день. Якби попробували перед заксом пожити разом, то і весілля б того ніколи не було".

Освідчитися Анастасія наважилася під час святкування Іванового 30-річчя.

"14 червня святкували ювілей коханого, - згадує. - Він трохи випив, почав мені в коханні клястися. А я його перебила і сказала: "Хочеш на мені одружитися?" Навіть секунди не пройшло, як відповів: "Звичайно". Потім ображався, що я випередила його. Каже, готувався освідчитися на моє день народження у грудні. Але чекати ще півроку я не хотіла. Одружилися 25 липня у столиці".

Нічого поганого в освідченні жінки до чоловіка не бачить сімейний психолог Валентина Домська, хоча й має на цю тему свої застереження.

"Це нормальне явище серед європейців, - говорить психолог. – Наприклад, в Ірландії є навіть така традиція – у високосний рік, 29 лютого, дівчина може запропонувати руку й серце хлопцеві, а він не має права їй відмовити".

Психолог радить не йти на такий крок дівчатам, які не впевнені у почуттях свого хлопця.

"Якщо відчуваєте, що взаємності не почуєте і згоду не отримаєте, то не принижуйтеся перед таким чоловіком, - каже Валентина Іванівна. – Це зробить його ще більше самозакоханим".

"Чоловіка треба правильно підштовхувати до шлюбу, - пояснює сімейний психолог. - Жінка має бути хитрішою. Можна не робити пропозицію безпосередньо, а так ненароком сказати : "от коли ми поженимося, у нас все буде отак", або "мені приснився сон, що ми одружилися і у нас двоє дітей". І хай думають, що це вони нам освідчилися. Але якщо освідчуєтеся чоловікові безхарактерному, несміливому і байдужому, не надійтеся, що після весілля він стане самостійним і на нього ви зможете покластися".

Стимулювати чоловіка до освідчення непросто. Є чоловіки, що не створені для одруження.

"Такі парубки погоджуються на цивільний шлюб, але штампа у паспорті бояться, - пояснює Домська. - Вони залишаються холостяками на все життя. Марно намагатися їх переламати. Як правило, жінка сама добре відчуває, коли стосунки не передбачають весілля. Наприклад, коли за 3-4 роки спільного життя подружжя не говорить ні про шлюб, ні про дітей".

×