Рукоприкладство найчастіше зустрічається в родинах, де не можуть похвастатися розвиненим інтелектом. Але подібна практика аж ніяк не рідкість серед інтелігентних версв населення. Жорстоких чоловіків поєднує прагнення контролювати поводження дружини, домагатися від неї слухняності, карати за провини таким от варварським способом. Самі чоловіки вважають такий метод впливу цілком виправданим. З їх точки зору, вибудовується цілком логічний ланцюжок - якби мені було однаково, то я просто не звертав би на неї уваги. Або ще простіше: б'ю, тому, що ревную. А якщо ревную - то люблю, пише koxana
Звичайно, багато чого залежить від виховання людини. Якщо чоловік виріс у родині, де бійки були нормою життя, то свій негативний досвід він, швидше за все, принесе в нову родину.
Є чоловіки, які в такий спосіб намагаються підняти у власних очах свою значимість. Імовірніше, вони по своїй природі нерішучі та боягузливі. Терплять поза будинком глузування або зневажливе відношення оточуючих. Їх принижують - а вони у відповідь мовчать, але збирають злість і агресію, яку потім вихлюпують на своїх близьких.
Практично кожний третій чоловік хоч раз у своєму житті вдарив дружину, будучи в стані афекту. Втрачаючи над собою контроль, він виправдовується тим, що ніби вона створила таку ситуацію.
Практично будь-який чоловік може стати непередбаченим. Іноді жінка, будучи слабохарактерною, запопадливою й терпимою, сама провокує чоловіка на певне поводження. Дружина поводиться з ним так, що він розуміє - з нею можна робити все, що завгодно. Чоловік, який звикає до безкарності, стає зовсім розпущеним. Він знімає із себе всі заборони. Особливу вседозволеність чоловіки почувають тоді, коли жінка цілком і повністю залежить від них у матеріальному плані.
Жінки спочатку намагаються виправдати вчинки чоловіків. Іноді дружини приписують неприборкані вибухи гніву в чоловіка впливу алкоголю, перенапрузі на роботі або іншим стресовим ситуаціям. Все це може підштовхнути неврівноваженого чоловіка, але все-таки ніколи не є першопричиною і наспрвді - не може слугувати виправданням. Найчастіше жінками керує страх втрати. Такі жінки мовчки несуть свій хрест. Вони намагаються тримати цю ганебну сторону свого сімейного життя в таємниці.
З першого дня поставте себе так, щоб рукоприкладство у вашій родині було чимсь неможливим у принципі. У профілактичних цілях розповідайте чоловікові байку типу - недавно мою приятельку вдарив чоловік, вона зібрала речі й пішла від нього. Розумник, я б такого теж не потерпіла. Або: чоловік, здатний ударити жінку, виглядає повним нікчемою.
Не грайте роль жертви, виховуйте в собі почуття власної гідності, достоїнства, незалежності, поваги до себе. Тоді ваш чоловік навряд чи зможе підняти на вас руку.
Якщо один раз чоловік все-таки вдарив, не слухайте ніяких "прости". А підіть на деякий час жити до матері чи подруги. Потім, звичайно, можна й повернутись, але із чіткою умовою - якщо ще раз повториться, то між нами все кінчено. Якщо це не спрацювало, і побої тривають, то що б вас не зв'язувало й що б ви не почували до чоловіка, ідіть назавжди.
2 
1
Коментарі