— Запікати морську рибу зі свіжою городиною мене привчила львівська подруга. Казала, їсти рибу — означає довше жити. Народи, які вживають багато морепродуктів, не хворіють на серцево-судинні недуги. Тепер у нас із чоловіком традиція. У вересні-жовтні печемо рибу з овочами, — розповідає 45-річна Леся Горова з Києва. Авторка та виконавиця українських колискових й обрядових пісень.
Для приготування страви бере чотири молодих буряки, дві цибулини, п'ять великих морквин, 0,5 склянки олії та 2 кг морської риби.
— Наливаю у глибоку форму олію. Нарізую кружальцями буряк. Кладу на дно. На нього — рибу. Додаю дрібку солі та перцю. Посипаю кружальцями цибулі. Густо вкриваю тертою морквою. Що більше моркви, то смачніша страва, — каже Леся. — Можна брати будь-яку морську рибу.
Мастить рибу та овочі 0,75 л домашньої сметани. Привозить її від мами з Львівщини.
— Сметана вкриває страву білою шубою. Ми з чоловіком їмо лише домашнє молоко, сир й масло. Чого бракує в родичів, беремо у сусідів. Часом купуємо молоко, а самі збираємо вершки до риби, — продовжує. — Моя мати Марія Богданівна — лікар-хірург. А сестра — ендокринолог. Проживають у Богутині Львівської області. В нашій родині їсти здорові харчі — святий обов'язок. Може тому маминим батькам, моїй бабі Теклі з дідом Богданом вже під 100 років. А вони живуть і не жаліються.
Форму з рибою ставить у гарячу духовку на 40 хв. Запікає на середньому вогні. Потім дістає страву. Викладає в тарілки та перемішує. Риба смачна і гаряча, і охолоджена.
Коментарі