Ми зможемо жити до 120 років, – каже науковець Віктор Досенко

Які фактори сприяють довголіттю?

– Всі знають, що рух – це життя. Але не всі розуміють, як це працює. Коли трудимось фізично і скорочуються м'язи, клітини відчувають відносну нестачу кисню – гіпоксію. Людський організм пристосований до тривалих фізичних навантажень, частої гіпоксії. Щоб добувати їжу, завжди потрібно було багато рухатися.

Під час фізичної активності скелетні м'язи виділяють іризин. Цей гормон дає мозку сигнал про те, що є рух, що програму старіння організму запускати зарано. Маємо спалювати стільки калорій, скільки спожили.

Проте сучасна людина, якщо не займається в спортзалі, рухається мало – авто, робота за комп'ютером, знову авто, ескалатор, ліфт, крісло, ліжко.

Ще один фактор довголіття – температурні випробування: переохолодження і перегрівання. Цього нас позбавила цивілізація. Ми весь час у комфорті: холодно – увімкнули обігрів, спекотно – кондиціонер. Мільйони років еволюція готувала нас, що періодично буде холодно і дуже холодно, або жарко і спекотно. Це загартовувало нейро-ендокринну систему, мозок і клітини.

Третє – для здоров'я важливо недоїдати. Коли менше їмо, активується процес самопоїдання – автофагія. Він надзвичайно важливий для оптимізації старіння і продовження життя. Природним стимулом автофагії є голод, обмежене харчування.

Є ймовірність, що в організмі механізм системного старіння вмикається тоді, коли тварина чи людина спожила певну кількість енергії. Є клітини головного мозку, які рахують, скільки людина з'їла. Коли споживаємо більше потрібної кількості калорій, вмикається програма саморуйнування.

 

Чому потрібен лічильник кількості калорій?

– Будь-яке споживання їжі – це можливість ушкодження ДНК, тобто нашого генетичного апарату. Чим активніше йдуть метаболічні процеси, тим більше утворюється вільних радикалів, які ушкоджують ДНК. А з пошкодженим геномом довго не протягнемо. Тому клітина вмикає програму самознищення.

В їжі має бути достатньо ксенобіотиків – чужорідних для нас речовин. Оскільки людина сама є білковим організмом, то чужорідна для нас – рослинна їжа. Якщо не вживаємо її, в організмі не активується система адаптації до впливу ксенобіотиків. І людина поступово стає жертвою власних токсинів. Вони накопичуються, не використовуються й іде саморуйнування, самоотруєння.

Люди, які переїдають, живуть приємніше, але менше. Треба шукати інші джерела задоволення – поза харчами.

Які саме?

– Людина від природи має два джерела радості – їжу і секс. З віком секс стає менш цікавим і часом неможливим. Це джерело ненадійне. Їжа – надійне. Але є ще щонайменше п'ять джерел, які продовжують життя.

Перше – радість від діяльності, від створення чогось. Цьому треба навчитися. Щоб робота не тільки давала гроші, за які можна купити їжу, що приноситиме задоволення.

Друге джерело – любов до дитини. Його варто відкривати до всіх дітей. Бо власні виростуть і поїдуть у світ, джерело пересохне.

Наступне – творчість, незалежно від того, чи платять за неї. Мистецтво має бути заради мистецтва.

Ще одне джерело – радість від інтелектуальної праці.

Останнє – релігійні відчуття єднання зі Всесвітом.

Україна на першому місці в Європі за рівнем захворювань серця. Які причини цього?

– В українців переважно підвищений артеріальний тиск, який є хворобою стресу. Це реакція на соціальний стан у країні. Люди не знають, що з цим робити. Вийшли на один Майдан, на другий, багато загиблих – і все одно те саме. Відчуття безвиході породжує стрес. Із віком скоротливі серцеві клітини заміщуються на нескоротливі клітини сполучної тканини. Через це серце перетворюється на рубець, який не скорочується. Виникає серцева недостатність, орган не виконує свою функцію. І людина помирає.

Другий фактор – цукровий діабет, третій – паління, четвертий – неадекватне харчування. Дуже шкідливими є ранкова кава з цукром, локшина з приправою в обід, тортик на ніч. У вегетаріанців серце значно здоровіше.

Кожна жива істота інстинктивно шукає задоволення. Дайте дитині капусту й цукерку. Звісно, вона обере цукерку. Бо солодке активніше збуджує смакові рецептори. Від них іде сигнал у мозок: "Ти їси щось дуже класне! Давай ще!" Виділяються гормони задоволення – ендорфіни. Людина стає залежною від їжі, яка активніше збуджує її смакові рецептори.

Якщо силою волі певний час утриматися від смачної шкідливої їжі, зникає бажання її споживати.

 

Коли людина відчуває наслідки шкідливого харчування?

– Коли починається старіння. Від природи людина всеїдна. Але споживаючи хоча б 30 відсотків тваринної їжі, перевантажуємо певні компенсаторні механізми. Організм намагається пристосуватися до іншого характеру харчування порівняно з тим, який мав протягом мільйонів років еволюції.

Такого доступу до рафінованих солодощів і м'яса не було ніколи. Це були дорогі продукти, які не кожен міг купити. Все змінилося у ХІХ–ХХ століттях: після аграрної революції ми отримали безмежний доступ до таких харчів.

Середня тривалість життя людини зараз мала б зменшуватися, з огляду на харчування?

– Тепер люди живуть довго завдяки досягненням медицини. Вона рятує від випадкових смертей. Особливо в цивілізованих країнах.

В Україні поки що середня тривалість життя чоловіків – 66 років. У жінок – 76.

Які чинники прискорюють старіння?

– Ми дуже складні за рахунок того, що маємо великий мозок і багато нейронів. Вони створюють мільярди контактів. Таким чином, окремим фактором старіння людини стає психічна робота. Програма старіння закладена на рівні кожної клітини й центральної нервової системи. Команду "Старіти!" організму дає мозок. Старіння означає поступове помирання – зниження життєдіяльності, зменшення споживання. Запуск програми перебуває під контролем психіки.

Це пов'язане з оцінкою людини – чи все вона зробила в житті?

– Так. Фізіологічний процес старіння запускається, коли людина перестає відчувати себе потрібною іншим. Ми ж стадні, колективні, соціальні тварини. Маємо бути потрібні суспільству.

Мати не думатиме про смерть, поки їй треба поставити на ноги дитину. Потім та виросла, поїхала в іншу країну і матері вже не потребує. Що робити? Ще молода жінка, а нікому не потрібна.

Прискорене старіння починається, коли людина виходить на пенсію. Може, вона працювала дрібним чиновником, носила папери й користі від неї було мало. Але почувалася потрібною.

Взагалі ж, що вищий соціальний статус людини, що більше її значення для суспільства, то довше вона проживе. Незважаючи на харчування і фізичну активність. Соціальна значущість – коли до людини звертаються, радяться, просять щось підписати.

Але щоб відсунути старість, не обов'язково ставати начальником. Кожен може бути потрібний. Скажімо, ходити на мітинги й боротися проти корупції. Така людина знайде і спільників, і спілкування. Це рецепт довголіття для пенсіонерів.

Також оптимізує старіння відчуття прекрасного – мистецтво, жінки, чоловіки. Але людина до всього звикає і з віком втрачає гостроту сприйняття. Емоції виснажуються. Це – один із факторів прискореного старіння.

Треба навчитися розрізняти якість краси. Перебірливість породжується знанням. Це – саморозвиток. Емоційно всеїдні перестають отримувати задоволення від простих речей. Якщо дозволяти собі тільки якісні емоції, їх вистачить на довший час.

І третій фактор – це альтруїзм. Яскраві альтруїсти зазвичай викликають насмішку: "Ідіот, міг би заробити грошей, а він безплатно щось роздає". А потім настає критична ситуація і розуміють: без альтруїстів складно. Наприклад, без волонтерів ми програли б цю війну, втратили б країну. Чим більше ця властивість розвинена у мозку, тим довше живе людина.

 

Але все одно мозок колись дає старт старінню. Що запускає цей процес?

– З віком зменшується довжина хромосом, молекул ДНК. Коли клітина досягає певної межі поділу, вона гине. Клітин поступово стає менше. Нема кому виконувати функції життєдіяльності, і організм виходить із ладу. Втім, можливості нинішньої медицини разом із рівнем життя, сприятливими психічними факторами, здоровим харчуванням і рухом дозволять максимально продовжити поділ клітин організму. Думаю, найближчим часом тривалість життя людини сягне 120 років.

Чи є сенс жити довго в недугах і слабкості? Якщо немає друзів юності, з якими можна поспілкуватися?

– Зараз у геронтології – науці про старіння – акцент спрямовано на подовження активного життя, коли людина дієздатна. Бо будь-кого можна занурити в стан медикаментозної коми й підтримувати організм десятки років. А от активна старість – це зовсім інше.

Чи правда, що в кризових ситуаціях, як-от війна, відкриваються резерви сил, і ми здатні витримати надлюдське навантаження? Навіть прожити довше?

– Стрес підвищує можливості організму. Рекорд серед довгожителів встановив колишній в'язень Освенціма – 112 років. Хоч у його житті був жахливий період.

Наскільки в українців за 300 років змінилися гени й чи змінюються вони нині?

– Гени змінюються постійно. Залежно від соціуму, в якому народжуються люди з цими генами. Наприклад, народжується людина з генами героя – альтруїстична, сильна, справедлива, готова боротися за правду. В незалежній країні вона має підтримку суспільства – стає лідером, займає найвищі посади. А на окупованій території така людина вступить у конфлікт із системою. Та її нищитиме – знущатиметься, ув'язнюватиме, вбиватиме.

За два роки війни з'явилося багато героїв. Звідки?

– Українці зберегли в генетичній пам'яті риси героїв і змогли проявити їх. На жаль, таких людей небагато. І нині суспільство у більшості все одно перебуває в рабському стані.

×