Багато студентів намагаються поєднувати навчання і роботу. Одні прагнуть отримати фінансову стабільність, інші - досвід, якого в університеті замало.
Gazeta.ua поцікавилася, як поєднати навчання та роботу так, щоб не страждало ні одне, ні інше.
Анастасія Федорів, 24 роки, Київський національний університет імені Тараса Шевченка:
Я почала працювати з четвертого курсу. Працювала не за спеціальністю - була вокалісткою в групі. Робота вечірня - ідеально для студентки другої зміни. Поєднувати вдавалось добре. Я вивела власну формулу "встиганння" - підлаштовуватись під викладача, пропускати мінімум пар, відповідати на семінарах і вчасно здавати роботи. Журналістом почала працювати після бакалаврату. Поєднувати стало важче. Робота вимагала бути на різних заходах, які часто відбуваються у другу половину дня, коли пари. Звичною стала "запара", борги, стрес. Часто доводилось вчитись у маршрутці і метро, дорогою на роботу і додому. Були навіть випадки, коли закінчувала готувати семінари на роботі під час обідньої перерви або зранку, коли вдавалось приїхати раніше. Попри це переконана, що важливо почати працювати ще в університеті. Перш за все - це шанс "зачептись", познайомитись з хорошими людьми, які можуть навчити професії та стати наставниками. Це допомагає пізнати свій фах зсередини, а не законсервованим зі студентської лави. Робота дала розуміння того, що дійсно потрібно вчити в університеті, а що не знадобиться ніколи в житті.
Анастасія Семенчук, 19 років, Київський університет імені Бориса Грінченка:
Я почала працювати з другого курсу за фахом і зовсім не шкодую. Щоправда, це не так легко, як здається. Я навчаюсь у другу зміну. Працюю до обіду, потім біжу в університет на пари. Іноді доводиться щось пропускати, але усе це можна компенсувати своєю старанністю та здібностями. До пар готуюсь вночі, іноді доводиться прокидатися дуже рано. Але воно того варте. Робота - передусім це досвід. А він для молодого спеціаліста дуже важливий. Крім навчання і роботи, намагаюсь відвідувати різні тренінги та семінари для всебічного розвитку. Це важливо і в плані роботи, і в плані навчання, і в плані особистого розвитку. Гармонійно поєднувати роботу з навчанням та залишати час на себе мені допомагає власне планування. Пишу свої плани на тиждень. Крім того, планую кожний день. Тому, мабуть, практично все встигаю.
Вікторія Таран, 23 роки, Національний університет "Острозька Академія":
Ще на другому курсі пішла працювати у періодичне видання Хмельницького. В університеті перейшла на індивідуальний графік і нітрохи про це не шкодую. Вже з перших курсів навчання відчувала, що за університетською партою я вивчаю журналістикознавство, але не журналістику. А мені хотілось відчути журналістику на практиці. Думаю, що питання поєднання роботи і навчання не універсальне для всіх спеціальностей. Потрібно зважати, наскільки обраний фах є практичним, а також, як саме отримана теорія в університеті може допомогти потім у роботі. Думаю, юристи мають вчитись в університеті "до останнього", а працівникам медіа потрібна практика ще під час навчання в університеті. Мені, на щастя, вдалось поєднати навчання і роботу. Я ще й на стипендію "витягувала". Головне - правильно організувати свій час і завжди мати позитивний настрій. Ці фактори реалізували мене як фахівця.
Дар'я Базавлук, 19 років, Львівський національний університет імені Івана Франка:
Я почала працювати ще в 11-му класі. Було важко. Але я вирішила - хочу. Вдень вчилась, вночі писала замітки і репортажі. З часом організм звик до такого навантаження. Зараз я студентка другого курсу, журналіст газети "Високий Замок" та власкор "України молодої". Сьогодні для мене робота значно важливіша, ніж навчання. Бо якість знань отримана на факультеті дуже поступається тим, які я здобуваю під час виконання редакційних завдань. Жодного разу не пошкодувала, що почала так рано працювати.
Я навчилась поєднувати і це здається легко. Головне - самодисципліна та здоровий глузд. Кожен вечір планую справи на наступний день. Ставлю дві-три великі справи та одну-дві маленьких. Але не варто перенапружувати себе. Не сподівайтесь встигнути все і скрізь. Заведіть блокнот та записуйте усю потрібну інформацію. Не тримайте все в голові. Маю правило трьох годин. Обов'язково виділяю три годин вранці або ввечері на себе: вимикаю телефон та ноутбук. Читаю книжку чи валяюсь у ліжку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи варто об'єднувати предмети в школі - думки фахівців
Олена Бережнюк, 23 роки, Київський національний університет імені Тараса Шевченка:
Безуспішно шукала роботу ще на першому курсі. Я хотіла працювати з гнучким графіком, але ніхто не погоджувався брати працівника з такими умовами. Тому займалась фрілансом. Стабільно почала працювати з третього курсу, але тоді мене взяли на півставки. В університеті навчаюсь у другу зміну, тому все встигаь. Не страждала ні робота, ні навчання - навіть був вільний вечір для особистих справ. Нині працюю на повний день і поєднувати складніше. Як би не хотілося, у навчанні проявити себе повністю не можу. Навіть при тому, що роблю усі завдання - часто знижують бали за низьку відвідуваність. Взагалі усе поєднати реально. Можна працювати півдня і бути непоганим працівником, а ще півдня добре вчитись. Але в такому разі не матимеш видатних успіхів у жодній справі. Як на мене, якщо хочеш чогось досягти, треба розставити пріоритети. Хочеш вчитись - приклади максимум зусиль, знайди роботу на фрілансі, щоб були гроші на життя, і гризи граніт науки. Хочеш досягти успіху на роботі - приклади зусилля, але треба розуміти, що навчання вже так легко не йтиме. Як на мене, найважливіше - розуміти, чого ти хочеш. Є люди, які намагаються все осилити, сплять по дві години і засинають на ходу, але від перевтоми страждає і продуктивність, і здоров'я. Ось так себе мучити без результату я точно нікому не раджу. А далі, it's up to you.
Ірина Лавренчук, 19 років, Буковинський державний фінансово-економічний університет:
Працюю з другого курсу. Створила свій власний інтернет Магазин "Personal Style CV". Поєднувати важко, але це мені подобається і приносить задоволення. Коли душа лежить до роботи, то будь-які труднощі відходять на інший план. У першій половині дня я навчаюсь, а вже після обіду поринаю у роботу. Мій графік так сконструйований, що прогулювати пари практично не потрібно. До занять готуюсь вечері. Якщо завдань трохи назбиралось, іноді пишу конспекти до ранку. Коли в університеті сесія - поєднувати важче. Потрібно вивчити великий об'єм матеріалу, заповнити пропущені під час навчального року прогалини. Але це все дрібниці, адже у мене є мета, до якої я рухаюсь. Коли ми щось робимо, ми розвиваємось. Для мене розвиток - це найголовніше. Робота - це зовсім інший світ. Вона дала мені нові знання, можливості та досвід виходити з нестандартних ситуацій.
Чим швидше ви визначитесь, чим хочете займатись у майбутньому - тим краще. Не варто до останнього сидіти в університетській аудиторії.
Фесенко Аліна, 22 роки, Харківський національний університет імені Василя Каразіна:
Працюю з п'ятого курсу. Найкраща порада - таймінг в усьому. Якщо справа стосується ще й навчання, варто добре зарекомендувати себе в університеті. Тоді викладачі обов'язково йтимуть на зустріч і ставитимуться з розумінням до "прогулів". Хоч на парах з'являюся не завжди, намагаюсь виконувати всі завдання, по можливості здаю їх з дедлайнами. Більшість викладачів до такої співпраці ставляться з розумінням. Робота часом допомагає компенсувати нудний і одноманітний навчальний процес. Вона стала найкращим і дійсно найкориснішим досвідом за всі студентські роки. Необхідно починати працювати хоча б на старших курсах, аби засвоїти все найнеобхідніше в університеті. Найголовніше, що дала робота, - фінансову незалежність. Бо хай що там не говорять з приводу "самореалізації", це все маячня. Ти працюєш заради заробітку, а вже потім думаєш про особистий розвиток. Робота забирає занадто багато вільного часу. Порівняно з моїми одногрупниками, я його практично не маю.
Олена Вавшко, 23 роки, Національний університет "Острозька Академія":
З третього курсу займаюсь репетиторством англійської мови та виконую переклади. Мені пощастило, бо робота пов'язана з професією. Не можу сказати, що навчання дуже страждало. Навпаки, було корисно подивитись, як знання, отримані в університеті, можна застосувати на практиці і що потрібно вдосконалити самостійно. Тому і вважаю, що працювати під час навчання важливо. З п'ятого курсу почала займатись блог-райтингом та редагуванням. Це робота на умовах фрілансу. Я сама можу планувати свій робочий графік. Ніколи не пишу списки справ, типу to do list. Наприклад, якщо завтра в мене семінар, а післязавтра - дедлайн написання статті, то спочатку готуюсь, а тоді пишу. Якщо у навчанні завал - робочі справи вирішую на вихідних. Але якщо не страждає ні навчання, ні робота, то обов'язково страждає особисте життя. Часто доводиться відмовитись від певних забаганок і планувати час так, щоб хоч на сон вистачало. Тут уже кожен обирає, що йому важливіше на цьому етапі життя.
2 
4069
Коментарі