Економіст Борис Кушнірук вважає, що уряд України може домовитися з приватними кредиторами про реструктуризацію боргів по єврооблігаціях і уникнути технічного дефолту. Про це він заявив у інтерв'ю для Gazeta.ua
- Україна почала суттєво нарощувати зовнішню державну заборгованість, починаючи з кризи 2008 року, - зазначає фахівець. - Якщо за підсумками 2007 року зовнішній борг уряду комерційним банкам становив 12,3 мільярда доларів, то вже на початок 2010-го він перевищив 24 мільярди. На початку 2014-го зріс до 31,7 мільярду. Цьогоріч у квітні борг становив понад 40 мільярдів. Уряд Тимошенко набирав кредити для подолання економічної кризи. Кабмін Азарова — для проведення Євро-2012 та для розкрадання. Нинішній уряд змушений брати для подолання кризи, яка сталася після анексії Росією Криму та війні на Донбасі. Хоча падіння економіки почалося ще до цих подій.
З цієї заборгованості 18 мільярдів — борг за єврооблігаціями. З них 3 мільярди — борг перед Росією за облігації, випущені у грудні 2013 року. Це борги перед приватними кредиторами. Коли МВФ укладав меморандум з Україною щодо програми реформ і кредитної підтримки, то вимагав від нашого уряду проведення реструктуризації цієї заборгованості. Україна має провести щодо цього переговори з приватними кредиторами-тримачами єврооблігацій.
Наскільки критичний такий зовнішній борг України?
- За розміром він не є значним. Скажімо, борг Греції, населення якої вчетверо менше України, понад 320 мільярдів мільярдів євро. Але є ряд обтяжуючий факторів. По-перше, цей борг дорогий — процентні ставки по ньому 7-9 відсотків. Лише по єврооблігаціях, викуплених Росією, — 5 відсотків. На європейських ринках ставки по єробондах — 2-3 відсотки, у Німеччині — 1,5. По-друге, наші борги короткострокові — їх треба погасити протягом 2015-2017 років. Цього року треба погасити заборгованість перед російськими кредиторами, у наступні два — перед європейськими.
Україна, у силу її поганого фінансового стану і неможливістю вийти на ринки зовнішніх запозичень, практично погасити їх не може. За рахунок позик від МВФ та США цього робити не можна — така їхня умова. Тому єдиний вихід — домовитися з приватними кредиторами про реструктуризацію заборгованості.
Це можливо?
- Існує два варіанти реструктуризації. Уряд України висунув свою пропозицію — списання 40 відсотків боргів, розтягнути строки погашення на 7 років та встановити єдину процентну ставку. Це не влаштовує зовнішніх кредиторів, бо вони автоматично втрачають частину номінальної вартості облігацій. Хоча деякі кредитори купували єврооблігації на вторинному ринку за ціну, яка нижча номіналу на 10-50 відсотків. Крім того, відомі тримачі цінних паперів на 12 мільярдів доларів. Кому належить ще 6 мільярдів — невідомо. Тому наш уряд може провести перемовини лише з відомими кредиторами. Вони ж не хочуть списувати частину заборгованості, готові піти лише на збільшення строку виплат — до 10 років.
На мій погляд, Україна має пристати на пропозицію кредиторів і просити збільшення строку виплат на 15-20 років і зменшення процентної ставки до 3-3,5 відсотка. Це прийнятно для приватних кредиторів, бо за таких умов вони не матимуть збитків.
Що це дасть Україні?
- У нас, крім російської агресії, відбулося різке падіння національної валюти — майже утричі. Тому зовнішній борг у відношенні до ВВП різко зріс — до 94 відсотків. Це для нас дуже багато. Тим паче, що його треба повертати у стислий термін. Якщо наш уряд зможе домовитися про відстрочення виплат на значний термін, щорічні платежі стануть меншими. Ефект буде таким же, як і за умови списання частини боргів. По-друге, це формуватиме традицію бути сумлінним позичальником. Бо якщо домагатися списування боргів, то всі уряди знову набиратимуть позик, не турбуючись про те, чим їх потім віддавати. Країни, яким списували борги, краще жити не стали. Треба навчитися жити за коштами. Не можна спочатку розкрадати, а потім просити, щоб пробачили вкрадене нами ж.
І все-таки: наскільки ймовірний дефолт, про що попередила міністр економіки Наталія Яресько?
- На мій погляд, імовірність дефолту незначна, хоча Україна вустами урядовців оголосила, що вона готова оголосити його. Але це всього лише психологічна атака на кредиторів. Адже для них оголошення дефолту означатиме, що цінні папери, які вони тримають, ще більше знеціняться. Якщо їх хто і купуватиме на ринку, то за 20-30 відсотків номіналу. Тобто, кредитори можуть суттєво втратити. До того ж, Україна відразу припинить будь-які виплати по боргових зобов'язаностях. Я на 90 відсотків упевнений, що домовленість з кредиторами про реструктуризацію боргу буде досягнута.
Як вплине оголошення дефолту на співпрацю з МВФ та США?
- Вони в цьому питанні стоять на боці України і закликають приватних кредиторів до перемовин з нашим урядом. Дирекція МВФ заявила, що у разі недосягнення домовленостей з тримачами облігацій і оголошення дефолту фонд готовий продовжити програму валютної підтримки України і надати другий транш. Тим самим приватним кредиторам посилають сигнал, що Україна не впаде, але самі кредитори можуть постраждати.
Яка позиція Росії як тримача наших цінних паперів?
- Росія заявила, що не братиме участь у перемовинах кредиторів з Кабміном, а вимагатиме погашення єврооблігацій у обумовлений термін. Для України краще, щоб росіян не було на перемовинах, аби їх не ускладнити. З росіянами краще домовлятися після досягнення компромісу з європейськими кредиторами. Росія взагалі вважає цей борг державним, хоча його оформляли як приватний через фондові ринки. Якщо Росія звернеться до Стокгольмського арбітражу, Україна може подати зустрічний позов за відшкодування збитків, нанесених анексією Криму та агресією на Донбасі. Крім того, судовий процес затягнеться на кілька років, а в цей час ніхто нічого не платитиме. Втягуватися у цю судову тяганину для Росії ризиковано. Швидше за все вона погодиться на умови, які наш уряд виторгує у європейських кредиторів, і оголосить, що робить це з любові до братнього українського народу. Або продасть цей борг приватним структурам.
6 
8642
Коментарі
1