понеділок, 28 листопада 2016 09:05

Хвора медицина

Хвора медицина

Останнім часом в українському інформаційному просторі знову активно заговорили про реформу системи охорони здоров'я. Мало не щодня з'являються нові анонси, обіцянки чудового майбутнього, проводяться форуми і зустрічі на медичну тематику.

Обізнані люди іронізують: запахло виборами. "Думаю, що не одна я втомилася від розмов про медичну реформу. І знову стійкий аромат виборів піднімає цю тему. Скільки можна брехати?" - написала влітку у Facebook депутат Київради Алла Шлапак, яка багато років очолювала гуманітарну комісію Київради й опікувалася, зокрема, питаннями охорони здоров'я.

Про те що заклики до реформування системи охорони здоров'я всі роки незалежності використовуються як шаблонний електоральний прийом, знають, мабуть, навіть пенсіонери, на яких переважно цей прийом і розрахований. Але політиків-популістів це не зупиняє.

Оптимісти можуть заперечити: МОЗ України віднедавна очолює людина, яка зарекомендувала себе як патріот України, громадський активіст і професіонал своєї справи. Виконувач обов'язків міністра охорони здоров'я американка українського походження Уляна Супрун добре відома як медик Майдану і волонтер.

Однак чи в силах одна людина, хай навіть наділена владними повноваженнями, протистояти системі? Нагадаємо, що Супрун очолила МОЗ після того, як його покинув інший "варяг" - грузин Олександр Квіташвілі, який визнав своє безсилля перемогти корупцію, що пронизала систему наскрізь, і викорінити бездіяльність чиновників від медицини.

До того ж міністерство - не законодавчий структура, а виконавча. Так, воно може підготувати і подати в парламент законопроект. Але приймати його чи покласти під сукно - це вирішують депутати. І в чималій мірі - ті з них, хто входить до парламентського комітету з питань охорони здоров'я.

Ось до роботи цього підрозділу законодавчої влади пропонуємо придивитися уважніше.

"Чортова дюжина" на охороні здоров'я

Комітет Верховної Ради у справах охорони здоров'я складається з 13 народних депутатів. Двоє з цієї "чортової дюжини" - колишні міністри: Тетяна Бахтєєва і Олег Мусій, котрі, за логікою, бачили галузь з самої гори і повинні розуміти, що та як в ній треба міняти.

Про роботу комітету найкраще судити по результатах. А вони не втішають. Згідно зі статистикою сайту Верховної Ради, впродовж усіх сесій VIII скликання за кількістю підготовлених документів комітет ВР з охорони здоров'я міцно утримує місце у хвості списку комітетів. За весь термін VIII скликання набралося лише 118 законопроектів, з яких комітет з охорони здоров'я визначено як профільний і головний. Менше законопроектів, ніж по цьому комітету, проходило тільки по комітетах з інформаційної політики (107), інформації та зв'язку (45), протидії корупції (88) та європейської інтеграції (74). І "досягнення" у цих галузях говорять самі за себе ...

Для порівняння: комітет з питань податкової та митної політики в статусі головного комітету за цей же час обробив 836 законодавчих ініціатив, комітет із законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності - 706 законопроектів, комітет з питань місцевого самоврядування - 670. І якими б там не були реформи у цих сферах, вони відчутні. В охороні ж здоров'я ми чуємо переважно балаканину.

Силу закону за минулі два роки придбали "аж" 17 документів на медичну та навколомедичну тематику. Причому з цих 17 документів 14 – це постанови Верховної Ради, і лише три - власне, закони. "Ефективна" робота, чи не так?

Дивлячись на результати такої "діяльності" парламентського комітету з питань охорони здоров'я, виникає питання: а на підставі якої законодавчої бази, власне, планується проводити медичну реформу, про яку сьогодні знову так багато говорять?

І, тим не менш, члени "медичного" парламентського комітету сьогодні активно роз'їжджають по регіонах, виступають на форумах, на телебаченні і в інтернет-ЗМІ, обіцяючи, що вже з 2017 року усі відчують: реформи нарешті розпочалися.

Причому без удаваної скромності вони називають саме себе ініціаторами реформ. Наприклад, навесні, коли ще тільки гадали про кандидатуру нового міністра охорони здоров'я, заступник голови профільного комітету ВР Олег Мусій заявив: "Як би не хотіли ми поставити на міністерство професіонала, думаю, це не вдасться. Ми вже так комітетом вирішили, що нехай вже хто завгодно буде міністром, головне - щоб не заважав реформі сфери охорони здоров'я, яку взявся проводити комітет".

Професіоналами, треба думати, "комітетчики" вважають тільки себе. Анітрохи не бентежачись такими, м'яко кажучи, скромними результатами своєї роботи.

"Благополуччя населення" - це вже не актуально

Здавалося б, поняття реформи передбачає, що зміни в галузі повинні носити системний і цілісний характер. І починатися з винесення на суд громадськості концепції реформи. Однак ніякої концепції реформування медичної галузі ніхто досі не бачив. Хоча все глави відомства і навіть в.о. обіцяли, що "вже ось-ось".

Воно й не дивно. У МОЗ з часів Майдану чотири рази змінювалися голови. І кожен, зрозуміло, починав переписувати концепцію по-своєму, тобто фактично створювати заново. В результаті не маємо ніякої. І, попри обіцянки депутатів і чиновників приступити до реформи вже в 2017 році, грошей на цю реформу в бюджеті не передбачено.

У проекті держбюджету-2017 на медицину закладено "аж" на 5 млрд грн більше, ніж в 2016-м: 62 млрд замість 57. Але при цьому фахівці наголошують, що з урахуванням 10%-ї інфляції цю суму не можна назвати "збільшеної", навіть навпаки. Саме тому фінансування багатьох важливих програм на 2017 рік передбачається скоротити або припинити зовсім. А вже про таке необхідне підвищення оплати праці в галузі (ставка медсестри зараз становить всього 1200 грн!) доведеться забути. Яка вже тут реформа? ..

У парламентському комітеті охорони здоров'я взагалі слова якось дивно розходяться зі справами. Говорячи про глобальну реформу (яку вони нібито затіяли), вони, тим не менш, вносять до парламенту проекти, які до смішного дріб'язкові. А деякі мають досить віддалене відношення до медицини.

Наприклад, останніми проектами, які члени комітету підготували і подали до Верховної Ради, були проект закону про введення нового механізму відшкодування вартості куплених в аптеці ліків,

про зміну визначень у законі про дитяче харчування,

про введення ліцензій на взяття, зберігання і переробку крові,

про введення якихось "особливих місць" торгівлі тютюновими виробами і т. п.

Ймовірно, автори вважають, що величезну важливість для країни в наш нелегкий час має законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо оптімізації системи центральних органів віконавчої влади та їх діяльності у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення". Щось в назві дійсно натякає на реформу. Може, слово "оптимізація", або "благополуччя населення". Але, відкривши документ, ми виявили, що мало не єдине нововведення, яке пропонується, - замінити у всіх раніше прийнятих законах назви "державна санітарно-епідеміологічна служба" та "державна служба ветеринарної медицини" на більш солідні: "центральний орган віконавчої власти, что реалізує державну політіку у сфері санітарного законодавства" та "... у галузі ветеринарної медицини". А з назви "центральний орган віконавчої власти, что реалізує державну політіку у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення" для чогось прибрали "благополуччя населення", і тепер у всіх документах буде фігурувати "центральний орган віконавчої власти, что реалізує державну політіку у сфері санітарного законодавства". Чудова новація!

Хоча щодо благополуччя населення - їм, депутатам, звичайно, видніше...

Голова комітету Ольга Богомолець носилася недавно зі своїм законопроектом про введення душпастирської опіки у лікувальних установах. Вважала, що в кожній лікарні потрібно виділити ставку для священика. Народ іронізував: ну, якщо, мовляв, не можете реанімувати медицину - воно, звичайно, саме час пацієнтам знайомитися ближче з пасторами ...

Парламент закон не підтримав з тієї ж причини. Як заявив народний депутат Володимир Литвин, голосування за такий законопроект свідчило б "про нашу безпорадність" у питаннях змін у галузі та її нормального фінансування.

Бідний багатого не зрозуміє

Все це, звичайно, смішно лише доти, доки не стикнешся з жахливою реальністю наших лікарень та поліклінік. Але сумнівно, що ті, хто вигадує такі закони для сфери охорони здоров'я, стикалися з цією реальністю.

Адже члени парламентського комітету з охорони здоров'я - люди далеко не бідні. Якщо буде потібно, можуть дозволити собі якісне платне лікування.
Так, голова комітету Ольга Богомолець в електронній декларації вказала, що має у власності 6 земельних ділянок загальною площею близько 6,7 га, 3 будинки загальною площею понад 730 кв, 7 квартир загальною площею більше 730 кв. м, 5 гаражів та 4 паркувальних місця, а ще кілька нежитлових приміщень загальною площею близько 2 тис. кв. м. Крім того, у неї є 145 563 грн, $23 422 і €2737 на банківських рахунках, а також $380 000 і €290 000 готівкою. І це далеко не повний список власності депутата.

У першого заступника голови парламентського комітету з охорони здоров'я Оксани Корчинської в декларації вказані серед іншого 5 квартир загальною площею більше 450 кв. м, дві автівки, €70 000, $167 000 і 185 000 грн готівкою.
Сім'я заступник голови комітету Олега Мусія має у власності 3 квартири загальною площею близько 290 кв. м, автомобіль, гараж і грошові активи: €28 400, $197 000 та 2 170 000 грн готівкою.

Скільки можна імітувати роботу?!

Влучно сказав 2 листопада народний депутат Юрій Соловей під час останнього обговорення ініціатив комітету: "Чи це найважливіші закони у галузі медицини і чи вони реально реформують систему? Відповідь очевидна: ні. Зайдіть у будь-яку районну лікарню і запитайте в медика чи в пацієнта, чи влаштовує їх сьогодні ситуація в медицині? Наші реалії – це збіднілі, практично збанкрутілі заклади охорони здоров'я, мізерна заробітна плата медиків і неякісні медичні послуги. І тому я звертаюся до уряду, звертаюся і до профільного комітету: давайте винесемо системні закони з реформуванню медицини. Скільки можна говорити про автономізацію медичних закладів? Скільки можна говорити про систему "пацієнт-гроші"? Врешті-решт, скільки можна протягом 25 років говорити про страхову медицину? Це питання, які хвилюють мільйони українців".

Про початок реформи можна буде говорити тоді, коли з вуст відповідальних посадовців почуємо, нарешті, пропозиції щодо вирішення ключової проблеми медичної галузі: недостатнього фінансування закладів охорони здоров'я. Рішення є. Може, вони будуть не дуже популярними, але вкрай необхідними. Скажімо, проблема може бути частково вирішена за рахунок позабюджетних джерел, децентралізації у сфері, а також розробки налійного механізму страхування.

Сьогодні галузь охорони здоров'я України реформується лише у програмних документах – Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, Плані законодавчого забезпечення реформ. Профільне міністерство та профільний парламентський Комітет, вочевидь, мають інші пріоритети. Втім, якісні зміни у сфері охорони здоров'я можливі лише за умови ефективної та синхронізованої роботи законодавчої та виконавчої влади за чіткими, узгодженими стратегічними напрямками.

Зараз ви читаєте новину «Хвора медицина». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 8642
Голосування На яку допомогу від Європи та світу Україні варто розраховувати після війни?
  • Польща обіцяє "план Маршалла" - велику програму фінансової підтримки
  • Списання всіх боргів за зовнішніми кредитами
  • Всі кошти від конфіскації майна та ресурсів РФ у світі
  • Допомоги не буде. Обмежаться підтримкою біженців
  • Мені байдуже
Переглянути