Чим відзначилася судова система часів Януковича, окрім того, що кидала за ґрати громадських активістів? Звичайно ж тим, що всіляко сприяла відбиранню майна у власників на користь людей "сім'ї". Масштаби рейдерства, яке процвітало з 2010 по 2014 рік – просто неймовірні. Причому, грабували не лише заможних співгромадян, відбираючи в них добре налагоджені бізнеси, а й іноземних інвесторів, брутально порушуючи усі міжнародні домовленості.
Яскравим прикладом того, як судова система сприяла пограбуванню іноземного інвестора, є історія рейдерського захоплення кондитерської фабрики "Житомирські ласощі". Іноземний інвестор – швейцарська компанія Delta Capital SA (опосередкований співвласник – американський громадянин Юрій Лещинський), що мав 95% акцій ЗАТ "Житомирські ласощі", через злагоджені дії рейдера, суддів, компанії-реєстратора, державних реєстраторів та інших посадовців, був позбавлений своєї власності. Стара радянська кондфабрика, яка завдяки мільйонним інвестиціям та старанням Юрія Лещинського перетворилася на сучасне потужне підприємство, 2010 року несподівано змінила власника. Усі її активи опинилися в руках Ігоря Бойка, громадянина РФ, якого інвестор найняв 2007 року представляти свої інтереси в Україні.
Ігор Бойко, користуючись наданим йому дорученням, поставив на керівні посади своїх людей. Далі до "роботи" взялися представники судової влади. За спиною інвестора його представник ініціював судові процеси, що вилилися у довжелезну низку абсурдних рішень. Перше з таких рішень заборонило голові спостережної ради ЗАТ "Житомирські ласощі" Юрію Лещинському вчиняти будь-які дії, наприклад, призначати і звільняти топ-менеджерів. Це безглузде і явно незаконне рішення виніс суддя Богунського районного суду м. Житомира Анатолій Шелепа. Слід сказати, що суддя Шелепа після винесення означеного рішення дуже швидко піднявся кар'єрними сходами і посів місце голови суду. Але наразі він відсторонений від своєї посади і притягнутий до кримінальної відповідальності за хабар у розмірі 35 тис. доларів.
"Золоті" акції міноритаріїв
За допомогою суду також було визнало недійсним рішення про вибір складу наглядової ради. Позивачами у даних справах виступили міноритарні акціонери, чия частка в статутному капіталі, кажучи мовою математики, "прагне до нуля".
Ці судові справи були лише розминкою, вони готували підґрунтя для основного, "доленосного" судового рішення від 27 липня 2010 року, яке, зрештою, і позбавило іноземного інвестора - власника 95% акцій ЗАТ "Житомирські ласощі" його власності. Дві співробітниці фабрики - головний бухгалтер Галина Мельничук і член правління Людмила Лущик подали до Окружного адміністративного суду м. Києва позов до Житомирського територіального управління Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку. Позивачі зажадали скасувати рішення про реєстрацію третьої емісії, яку було проведено в 1999 році, а також трьох наступних, на підставі того, що 1999 року більша частина акцій була викуплена особою, яка не була акціонером ЗАТ, тоді як переважне право викупу має бути надано чинним акціонерам.
Парадоксально, але 1999 року Галина Мельничук і сама не була акціонером фабрики, більш того, вона ще навіть не працювала на підприємстві. Найсправедливіший у світі український суд цього "не помітив". На момент звернення до суду у власності бухгалтера перебували аж 98 акцій шостого випуску номінальною вартістю 47 грн. Частка Людмили Лущик була ще меншою, вона володіла 78 акціями вартістю 37 грн.
27 липня 2010 року суддя Окружного адміністративного суду Києва Андрій Федорчук одноосібно і за одне засідання, що тривало 40 хвилин, задовольнив цей позов. Своїм рішенням суддя анулював понад 23 млн акцій, які знаходились у власності іноземного інвестора.
Про існування усіх цих судових рішень, які стали підставою для подальшого рейдерського захоплення фабрики, інвестора, зрозуміло, ніхто не повідомив.
Без мене мене… розділи
"Рейдерство, з яким стикнулися акціонери ЗАТ "Житомирські ласощі", базувалося на судових рішеннях та діях відповідних посадових осіб органів державної влади. Саме рішення, прийняті вітчизняними суддями, позбавили іноземного інвестора Delta Capital SA його інвестицій, без будь-якої компенсації, без відшкодування, навіть без залучення до цих процесів. Усе робилося тишком-нишком, за спиною інвестора - власника 95% акцій. Про те, що його позбавили власності, інвестор (він же голова наглядової ради ЗАТ) дізнався значно пізніше, коли його не допустили на загальні збори акціонерів. Треба сказати, що власності позбувся не лише мажоритарний акціонер, а й 400 міноритаріїв-працівників фабрики, які теж втратили свої акції", - розповідає юрист Наталія Мельник, яка представляє інтереси швейцарської компанії-інвестора в українських судах.
У підсумку на інсценованих загальних зборах акціонерів, куди не допустили інвестора, який мав 95% акцій, відбулося злиття ЗАТ "Житомирські ласощі" та ТОВ "Будстайл ХХІ", що заздалегідь зареєстрував Ігор Бойко. Новоутворене підприємство назвали товариством з додатковою відповідальністю "ЖЛ". По суті, фабрика балансовою вартістю 400 млн грн була поглинена фірмою, в уставний фонд якої було внесене лише 63 тис. грн у вигляді кількох одиниць офісних меблів і оргтехніки.
Звісно, іноземний інвестор і ошукані акціонери-міноритарії не могли змиритися з такою несправедливістю і почали шукати правди в судах. Проте марно. Бо проти них була ціла судова машина, рішеннями якої відбиралося майно у іноземного інвестора.
До розгляду справ щодо "Житомирських ласощів" долучилися більше 350 суддів у судах різних юрисдикцій і різних інстанцій. Часто-густо представники інвестора та акціонерів стикалися з тим, що різні справи всупереч автоматизованому розподілу справ, розглядали ті самі судді. Судові справи розігрувалися за заздалегідь відомим сценарієм, залишалося лише знайти серед міноритарних акціонерів слухняного виконавця на роль позивача.
Блиснув промінчик надії…
Іноземний інвестор мав велику надію, що зі зміною влади суди перестануть відпрацьовувати замовлення. І дійсно, деякі зрушення стали помітні. 2014 року мало не вперше почали з'являтись позитивні рішення на користь акціонерів ЗАТ "Житомирські ласощі".
Першою ластівкою стала постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2014 року, якою було скасовано довідку Пенсійного фонду про відсутність заборгованості та визнано неправомірними дії посадової особи, що її видала - начальника управління ПФ України в Богунському районі міста Житомира Гощицької Р.Ю. Ця довідка містилася в пакеті документів, поданих державному реєстратору для припинення ЗАТ "Житомирські ласощі".
11 березня 2011 року за результатами перевірки був складений акт, на підставі якого управлінням ПФУ в Богунському районі м. Житомира було сформовано вимогу про сплату недоїмки із внесків у сумі 344 650,94 грн.
Усі ці докази, якими керувався суд першої інстанції, виносячи позитивне рішення, були проігноровані апеляційною інстанцію, очолюваною суддею Катериною Франовською. Але Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 червня 2015 року скасував рішення апеляції та направив справу на новий розгляд, знову у той самий Житомирський апеляційний адміністративний суд. Зрештою, апеляційна інстанція таки залишила без змін постанову від 9 вересня 2014 року про скасування довідки ПФ. Кошти для українських пенсіонерів були перераховані до ПФ.
Другу значну перемогу ошукані акціонери ЗАТ "Житомирські ласощі" здобули 19 серпня 2015 року. Житомирський окружний адміністративний суд виніс постанову, якою було визнано протиправними та скасовано всі записи до Єдиного державного реєстратора, що стосуються рейдерського захоплення ЗАТ "Житомирські ласощі.
Судове рішення базувалась, окрім іншого, на нормах Закону України "Про акціонерні товариства": злиття акціонерного товариства можливе лише з акціонерним товариством, при цьому створюється інше акціонерне товариство, і що при будь-якій реорганізації акції акціонерів конвертуються у частки (паї) новоствореного товариства.
Суд виніс позитивне рішення, незважаючи на шалений тиск, якому піддавався суддя з боку рейдера.
Через відмову громадських організацій Житомирщини підтримувати рейдера, він створив власну псевдо-ГО "Народний люстратор". Тепер найняті за гроші агресивні молодики дуже гучно і наполегливо вимагають люстрації тих суддів, прокурорів, представників МВС та податківців, які керуються виключно законом та намагаються відновити ошуканих рейдером людей у їх законних правах.
…І погас в суддівському болоті
Але тим часом апеляційна інстанція продовжує підігрувати загарбникові. 12 жовтня ц. р. колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду скасувала рішення першої інстанції, яке було винесене на користь іноземного інвестора та інших акціонерів. Причому підставою для скасування стали судові рішення, які виносилися на користь рейдера за часів Януковича. Суд закрив очі навіть на правову позицію Вищого адміністративного суду України.
Поки попід судами бігають псевдо-люстратори, справжня люстрація ручних суддів попереднього режиму, на яку сподівалася громадськість після Майдану - під великим питанням. Суддівський корпус робить все, щоб зберегти статус-кво, і чинить неабиякий опір реформуванню судової системи. Поки судді, для яких поняття "правосуддя", "закон" і "справедливість" - пустий звук, будуть представляти в Україні третю владу, нічого гарного з країною не відбуватиметься. Лише повне перезавантаження судової системи та кардинальна зміна поглядів на судочинство зможуть нарешті виштовхнути Україну з того страшного пострадянського болота, в якому вона перебуває вже майже чверть століття.
5 
8642
Коментарі