Основні міфи про обов'язкове медичне страхування в Україні

Ситуація у сфері охорони здоров'я в Україні на сьогоднішній день вкрай складна. 61% співгромадян вважають цю галузь найбільш корумпованою, за опитуванням компанії TNS Україна.

Приміщення більшості медичних закладів потребують ремонту та реконструкції, обладнання застаріле, технологічна база відсутня, персонал не має навичок, що відповідали б вимогам сучасних стандартів. Крім того, Україна залишається єдиною країною в Європі, у якій сфера охорони здоров'я існує поза цивілізованими правилами.

Жодна галузь не потребує реформ так гостро, як медицина ще й тому, що держава не здатна забезпечувати достатнє фінансування, а іноземні фонди не квапляться із інвестиціями. У парламенті лежить декілька законопроектів медичних реформ.

Як один з основних інструментів у кожному з них пропонується обов'язкове медичне страхування. Схоже, що українській медицині доведеться переходити на страхову основу.

Основні міфи щодо ОМС.

Міф 1. В Україні безкоштовне медичне обслуговування

В Україні на охорону здоров'я 2014 року з держбюджету було виділено близько 70 млрд грн. Джерело цих коштів – виплачені українцями податки в бюджет та відрахування на соціальне страхування. Іншими словами – галузь охорони здоров'я фінансують самі українці. Офіційно.

І ще майже таку ж саму суму протягом року громадяни сплачують готівкою при зверненні до медичних закладів, адже вимушені доплачувати за послуги, які декларуються як безкоштовні (уже оплачені).

За даними ВООЗ, Україна посідає одне із перших місць у світі серед країн, де медицина фінансується в приватному порядку, напряму з кишені пацієнта.

Це, наприклад, витрати на ліки, видаткові матеріали, гонорари персоналу. Такі доплати становлять близько 49% всіх витрат на галузь. Сумарно на медицину українці – відрахуваннями чи готівкою – витратили за 2014-й близько 120 млрд грн.

"Може здатися, що це значні кошти, але насправді фінансування на такому рівні є вкрай недостатнім для покращення ситуації у сфері охорони здоров'я, - зазначає колишня заступник МОЗ України Наталя Лісневська. – Державі слід шукати шляхи залучення інвестицій в українську медицину, а обов'язкове медичне страхування, поряд із іншими заходами, може суттєво посприяти покращенню інвестиційного клімату в галузі".

Міф 2. Зміна форми фінансування не покращить якості медичних послуг

Низький рівень якості медичного обслуговування прямо пов'язаний із неефективним розподілом коштів у галузі. Соціальні внески працездатного населення потрапляють до загального грошового котла, з якого держава через МОЗ виділяє кошти лікарням згідно з їхніми потребами, зумовленими потужністю закладу, а не якістю наданих ним послуг.

Про це говорять цифри: сьогодні більше 70% виділених з бюджету коштів покривають зарплатню персоналу та комунальні платежі закладів і лише 12% ідуть на потреби пацієнтів.

Що відбувається, коли цей "котел" усувається, принаймні частково, а страхові виплати натомість розподіляються між приватними страховими компаніями? У цьому разі гроші потрапляють конкретній людині, тобто оплачується фактично надана послуга належної якості та в повному обсязі.

Медичним закладам стає вигідне підвищення якості послуг, бо це збільшує кількість звернень, а значить – і дохід, яким вони можуть розпоряджатися, підвищуючи свою конкурентоспроможність. "Ми вивчали досвід впровадження ОМС у різних зарубіжних країнах.

Кожна з них має дещо не схожу на інші систему, - говорить експерт Інституту соціально-економічних досліджень, кандидат економічних наук Ігор Валентинович Яковенко, - проте із впровадженням обов'язкового страхування у всіх країнах фіксується підвищення рівня якості медичного обслуговування пацієнтів".

Також ця форма фінансування дасть можливість українцям самостійно обирати заклад, який найбільше відповідає їхнім вимогам, а не той, до якого пацієнт прикріплений за місцем проживання. Та й страхова компанія зацікавлена відправляти клієнтів до найкращих лікарень.

Це призведе до певного перерозподілу потоку пацієнтів, коли на певні лікарні збільшиться навантаження, на інші – суттєво зменшиться. Проте навряд чи ситуація зміниться кардинально, бо і зараз українці намагаються отримати послуги у найкращих із доступних лікарень і оплачують таку можливість необлікованою готівкою.

Міф 3. Яка різниця, кому платити – безпосередньо лікарю чи страховій компанії?

Зараз в Україні фінансування лікарень відбувається пропорційно до кількості їхніх койко-місць. Це призводить до виникнення абсурдних ситуацій, коли медпрацівник обирає форму лікування, яка б на довше затримала пацієнта в лікарні.

Яскравий приклад – діти, яким колють антибіотики внутрішньом'язово, і вони вимушені залишатися через це в лікарні по 7-10 днів, часто в переповнених палатах, ще й підхоплюючи перехресну інфекцію. Хоча ті самі антибіотики можна приймати у формі сиропу вдома.

Страховик же зацікавлений насамперед у тому, щоб його клієнт був здоровий. "Так, серед західних страхових компаній сьогодні є практика гнучких знижок для клієнтів, які ведуть здоровий спосіб життя. - розповідає пан Яковенко. - Українські страхові компанії також впроваджують системи бонусів при страхуванні осіб, що хворіють зрідка або зовсім не звертається по медичну допомогу протягом терміну страхування".

При хворобі клієнта страхова компанія буде відстоювати необхідне, але не надлишкове обслуговування, адже саме вона покриває його вартість. Для забезпечення такого лікування при страхових компаніях працюють експерти, які контролюють якість наданих послуг, доцільність призначень та маніпуляцій відповідно до затверджених медичних протоколів.

Це дає можливість уникнути гіпердіагностики та надлишкових призначень, а також у серйозних випадках українці зможуть бути впевнені в тому, що для них обрано найбільш повний пакет лікування.

Міф 4. Навіщо я буду платити зараз – я й так здоровий. Ось коли захворію – тоді й застрахуюся

Варто прояснити принцип дії ОСМ. Це не послуга для хворих людей. Це солідарна система, при якій українці не боятимуться захворіти, бо будуть впевнені, що отримають медичні послуги належної якості.

Тобто ОСМ придумано не для того, щоб отримати послуг на ту суму, яку сплатив. Адже бувають і складні випадки, коли суми внеску не вистачить, щоб покрити обслуговування – операції, реанімаційні заходи тощо.

"Скажімо, сума середнього страхового внеску становить близько 1 200 гривень на рік, а вартість операції з видалення апендициту, яку покриває страхова компанія, – близько 16 000 гривень, - пояснює пані Лісневська. - І коли такі випадки виникають, застрахована людина може бути спокійна щодо фінансування лікування. Вона знає, що отримає необхідні медичні послуги, включені в страховий пакет, незалежно від їхньої вартості, бо витрати покриває страхова компанія".

Міф 5. В Україні відсутній досвід медичного страхування

"Я 38 років працюю в системі страхування. - говорить генеральний директор CК "Інтер-Поліс" Стефан Совінський. - Останні 16 років наша компанія тісно співпрацює у сфері добровільного медичного страхування (ДМС) із компанією "Укразалізниця" і входить до десятки лідерів на ринку вцьому сегменті.

Спочатку програму добровільного медичного страхування була розроблена та експериментально впроваджена для працівників львівської залізниці, а згодом, завдяки тісній співпраці з профспілками залізничників, поширена на усіх залізницях".

На прикладі співпраці СК "Інтер-Поліс" та ПАТ "Укрзалізниця" спостерігаємо успішно побудовану систему добровільного медичного страхування українців в окремій галузі, адже майже всі залізничники, навіть пенсіонери, а також члени їхніх сімей користуються програмами ДМС, за якими отримують медичну допомогу, оплату медикаментів, вакцинацію та перебування у стаціонарі.

Сьогодні клієнти СК "Інтер-Поліс" обслуговуються більш ніж у 650 медичних установах України: з них із близько 100 закладами компанія уклала договори напряму та ще з понад 560 – через компанію-асистента - для забезпечення екстреної допомоги.

Компанія має цілодобовий клієнтський контакт-центр з високопрофесійними лікарями-координаторами, оснащений сучасним програмно-апаратним комплексом: безкоштовною лінією зв'язку, електронною базою обліку звернень та ведення страхових випадків, аудіозаписом телефонних переговорів, автодозвоном, контролем якості обслуговування.

"За результатами конкурсу з відбору страховика для працівників та пенсіонерів Укрзалізниці програму страхування СК "Інтер-Поліс" визнали найкращою. Наші клієнти можуть розраховувати на медичну допомогу найширшого спектра, починаючи від профілактичних оглядів та поліклінічного обслуговування – і до стоматологічних послуг, складних операцій на серці та суглобах. І за рівнем виплат по страхових випадках СК "Інтер-Поліс" випереджає основних конкурентів", – наголошує пан Совінський.

Враховуючи сьогоднішній стан української медицини, реформа галузі може виявитися тривалою. Але всі цивілізовані країни світу проходили цей шлях, отже, наш уряд може скористатися з їхніх напрацювань, залучаючи іноземних експертів.

Крім того, українські страховики мають позитивний досвід роботи в сьогоднішніх реаліях сфери охорони здоров'я в окремій галузі, який може і повинен бути застосований при розробці стратегії реформи, а в подальшому – поширений серед населення нашої держави.

×