Наступом на Авдіївку президент Росії Володимир Путін перевіряє реакцію світового співтовариства.
Про це Gazeta.ua розповів заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Василь Яблонський.
Що стоїть за загостренням воєнних дій в Авдіївці?
- Є кілька причин. Перша лежить на поверхні — ЗСУ потроху відвойовують території. Почали торік у березні з промзони Авдіївки. Потім - позиції на Світлодарській дузі. Тобто ми помалу забираємо частину територій, які за Мінськими угодами належать Україні. Такої реакції росіян слід було чекати. Ті, хто наступає, завжди несуть більші втрати. Це ще більше роздратувало російських військових, які керують воєнною операцією, і місцевих бойовиків. Їхній дрібний реваншизм підсилив політику на рівні Кремля.
По-друге, це - пробна куля президента Росії Володимира Путіна, щоб побачити реакцію світу, і, головне - США. На Європу мало хто у Кремлі зважає. Днями відбулася його телефонна розмова з президентом США Дональдом Трампом. Росіяни заявляли, що практично домовилися про зняття санкцій. Це виявилося неправдою.
З іншого боку це — спроба демонстрації сили і до певної міри крок відчаю. Санкції діють, резервні фонди Росії тануть. Ситуація в економіці не найкраща. Путін "бере всіх на понт". З останніх сил, мало що маючи за душею, росіяни намагаються продемонструвати, що нічого не бояться і санкції їм не страшні.
На чиєму боці перевага?
- Засобів, які є в розпорядженні 72-ї бригади і ЗСУ загалом, достатньо для стримання російської агресії. Експерти говорять про високий рівень артилеристів 72-ї бригади. Про перевагу говорити важко. Ситуація дуже крихка. Але про повномасштабний наступ не йдеться.
Росія скористалася улюбленою тактикою - повзучого захоплення територій. Кажуть, нібито російська дивізія, яка стояла на кордоні з Україною, іде на підсилення бойовиків. Але я ставився б до такої інформації з обережністю. Навіть цих сил не вистачить, щоб переламати ситуацію.
Росія дотримується відомої формули Путіна: "Наши войска встанут за спины женщин и детей". Вона підтверджена багатьма подіями. Не зважають на втрати мирного населення, руйнування життєвої інфраструктури міста. Хто міг виїхати з Авдіївки — виїхали. Залишилися пенсіонери, діти, люди з обмеженими можливостями. Це показує весь "гуманізм" Путіна.
Як у цій ситуації показала себе українська влада?
- Досить адекватно. Президент Петро Порошенко перервав візит до Німеччини. Премєр-міністр Володимир Гройсман провів в Авдіївці засідання оперативного штабу з урегулювання надзвичайних ситуацій. Постачання тепла і електрики відновили. Є готовність евакуювати людей. І найголовніше — що ніхто нікуди не відступає, а дають по зубах.
Від чого залежить подальший розвиток подій?
- Багато залежить від Сполучених штатів. Зрозуміло, що якась частина світових політиків чітко заявлятиме про підтримку України. Але потрібен сигнал з адміністрації Вашингтона. Тривають перемовини про те, щоб розширити число учасників Мінського процесу, зокрема долучити США. Розмови про зміну формату лунають давно. Усі розуміли, що говорити про це з адміністрацією Барака Обами вже не було сенсу, особливо коли стали відомі результати виборів у США. Ситуація до певної міри невизначена.
Кремль намагається розхитати ситуацію і змусити західні країни скасувати санкції. Це — абсурдно. Санкції прив'язані до Мінських угод, перший пункт яких — про припинення вогню.
Яких кроків чекати від Заходу?
- Продовження санкцій було б найбільш адекватною відповіддю. Це те, що Захід може робити і що йому вдається. Не вірю, що хтось піде на активніші дії чи жорстке загострення ситуації.
Втім, є велика ймовірність того, що 1 липня стане неприємною датою для України. Термін дії санкцій проти Росії спливає наприкінці червня. Консенсусу щодо їх продовження поки немає. Тому ці побоювання мають під собою грунт. Але в такому разі Заходу буде важко виправдати цей крок.
Звісно, росіяни шукатимуть зачіпки, аби вкотре звинуватити українців у порушенні перемир'я. На нашу користь грає факт, що ЗСУ не переходили межі, встановленої Мінськими угодами.
2 
25817
Коментарі