Вівторок, 28 січня 2014 19:26

Віктор Морозов наспівав 40 веселих майданних пісень

Українська революція 2013-1014 року з перших своїх днів стала відображеною у творчості її учасників, уболівальників і просто спостерігачів. Народилися не тільки вигадливі написи та малюнки, а й повноцінні мистецькі твори.

Один із "плодів революції", що найбільше розійшлися - безіменний вірш Тетяни Власової. Після відомостей про перших убитих вона розмістила його на своїй стіні в мережі facebook. Тільки від профілю авторки його поширили майже 700 людей:

ДВОЄ НА МАЙДАНІ

Не шукайте таємного змісту,
Просто доля, мов карта лягла:
Двоє хлопців зібралися в місто,
Двоє хлопців  з одного села.
Незіпсовані, сильні, красиві,
Їм обом ще нема й двадцяти,
Їхні мами ще зовсім не сиві.
Їх просили себе берегти…
І шляхи їх згубились в тумані,
Різні долі, як різні пісні…
Хто ж міг думати, що - на Майдані,
Знов зустрінуться раптом  вони.
Як від повені вруниться річка,
Так  зіткнулись - очима й чолом.
Та в одного в руках єврострічка,
А на іншому - чорний шолом...

продовження: ukrainka.org.ua

Я в такому, бачиш, відрядженні,
Звідки люди приходять незрячими.
Де ведуться якісь перемовини,
Найміцніші коктейлі замовлені.

Тут, забувши про маму з татом,
Називаються гордим птахом,
Полонених ганяють голими,
А для захисту цілять в голови.

Тут калічать і зносять повністю,
Відзначаючи День Соборності,
Викрадають, збивають з ніг,
Поливають водою в сніг.

Тут повітря – із газу вата.
Тут уже почали вбивати

Але, знаєш, тут кожен сяє:
"Переможемо. Обіцяєм".
І з здобутком безмежно цінним,
Я приїду додому цілим".

Багато музикантів присвячують Євромайданові свої пісні. Одні з перших - одесити "ЯблонSky". Свою пісеньку хлопці залили в мережу ще 3 грудня:

Бої на вулиці Грушевського стали навіть сюжетом картини Руслана Коломійця.

Внаслідок сплеску творчості веб-портал "Жінка-Українка" відкрив окрему сторінку "майданної" поезії. Винесений у правий стовпчик вірш "Двоє на майдані" Анатолія Матвійчука - звідти.

"Тарасе, знову нас в кайдани...
За те, що вийшли на майдани.
Бо все ще правди в Україні
Немає, батьку, і донині", - починається на тому ж порталі вірш "До Шевченка" Тетяни Череп-Пероганич. А Наталія Крісман закінчує свій словами:

"Несе Дніпро на хвилях гнів, ридає небо із відча́ю,
Прости, мій Господи, мені - я смерті брата не прощаю!!!"

Автор: Художник - Руслан Коломієць
Бій на Грушевського, акварель
Бій на Грушевського, акварель

Проте, як це властиво всякому періоду боротьби, народжена з виру подій творчість - не тільки жаліслива та трагічна. Співак Віктор Морозов виконав під гітару майже півсотні віршів-памфлетів авторства Юрія Винничука та Андрія Панчишина. Бард викладає їх в інтернет, де їх можна прослухати всі разом. Поширює також одну за одною в своєму фейсбуці. Деякі з них заспівані на нові мелодії, а деякі - переробки відомих мелодій, зокрема народних. Є, наприклад, таке:

"Била мене мати березовим прутом, щоби я не стояла з молодим Берку́том
Била мене мати цепом від рове́́ра, щоби я не стояла з міліціонером.
Била мене мати колінчастим валом, щоби я не стояла із регіоналом.
А я з ним не стояла, і не говорила. На Беркут воду ляла, щоби не смерділо.
Ме́не моя мати більш не буде бити, бо любо по Майдану з козаком ходити...".

Кожен рядок цієї відомої пісні виконуються по двічі:

Палають покришки, неначе зірниці, і кулі, як зорі, гудуть.
Булижник злітає, неначе жар-птця. Такого не можна забуть.

"Горіла бочка-диміла
Під ней дівчила сиділа.
Під ней дівчина сиділа,
тендітні рученьки гріла.
Ой, руці, руці ви мої,
довго носили напої..."

Рядки "Маріїнський парк - наче хлів затоптали ви. Тільки свиня - де жере, там сере" лягли на мелодію пісні "Есть только миг".

Серед пісень - "Миколай на барикадах", "Різдво на Майдані", "Троє поросят пішли собі до Хряка", "Інтернаціомайдан", "В Межигір'ї криниченка", "Прощальна" про Віктора Федоровича. Він - найчастіше згаданий персонаж, але дісталося також дотеперішньому прем'єр-міністрові, керівникам Харкова й області, донецькому підприємцю Рінатові Ахметову, оперному співакові Володимиру Гришку, який співав на сцені Антимайдану. Присвячено пісню і "Гандзю-рибці, Гандзі-птичці, вже не молодичці", яка тепер не може вернутися до Львова:

Ой, чий то джип стоїть з донецьким номером?
Ой, не доїде він. Ой, розіб'ється він десь під Житомиром

"Я шахтарочка стара, галицька бабуся.
Вже на пенсію пора, а я все ***.
Шахтарочка-стахано́вочка
за велінням серця стала януковичка.
Я шахтарочка стара, але білолиця.
Я акула без пера - Геббельс у спідниці.
Шахтарочка-пролетарочка.
Я із Ововочем, як Твікс, сладка парочка.

"У Допи хвора Гепа, вона йому болить.
Потрібно Гепу Допі зеленкою полить", - це вже про харківські способи боротьби з незгодними.

Серед почутого легко розпізнати мотиви в піснях "Їхав, їхав козак містом, та й зустрівся з комуністом", "Червону бімбу не шукай на Майдані", "Зимно, зимно на душі. Все забрав злодюга, тільки залишив: одну корову на селі, одну картоплю на столі" й так далі. Замість "Ой, на горі два дубки" колишній учасник театру "Не журись!" заспівав про президентову фізкультуру: "В Межигір'ї три пеньки, в Межигір'ї три пеньки. В Межигір'ї три пеньки, три пеньки, опа, опа, опаньки".

Журавлине "кру-кру" з гімну діаспори перетворилося на абревіатуру КРУ, що вчувається Віктору Януковичу.

В теперішній революційній добірці Морозова є пісні й не в жартівливому настрої:

"Лютим пеклом стало, що вчора було смішним. Пси від крові п'яні. Похмілля буде страшним".

Є навіть одна співанка російською мовою:

"Год лошади мы встетили на площади.
И нас ни зек, ни кагебист не поздравлял".

Звідти ж рядок: "У нас не будет больше ёлки на крови".

Вітор Морозов - автор шести власних студійних альбомів. Один із викладених за тематикою записів - студійна пісня з альбому "Армія Світла": Також він переклач із англійської та португальської мов. Автор українських перекладів "Гаррі Портера" та книжок Пауло Коельйо.

"Колись у театрі "Не журись!" ми співали політсатиру на концертах. А коли в листопаді почався Майдан, я запостив на свою сторінку у фейсбуці дві сатиричні пісні на слова Винничука, які були написані раніше ("Золотий унітаз" і "Сплять ворони"). Вони отримали великий відгук у гостей моєї сторінки, і я тоді подумав, чи не зробити спробу відтворити політсатиру "Не журись!" онлайн, в інтернеті, тим паче, що Андрій Панчишин живе в Києві, Юрко Винничук у Львові, а я зараз у Вашингтоні", - розповів Віктор Моорзов для Gazeta.ua.

"Я написав про це Панчишину й Винничуку і виявилося, що ця ідея вже бувально висіла в повітрі, бо Панчишин якраз того дня, вертаючись з Майдану написав текст "Заповіту" від імені гаранта. Він вислав мені цей текст, я поклав його на музику, наспівав під гітару й записав на комп'ютері, а тоді запостив на свої фейсбучній сторінці. З того все й почалося. Панчишин дав назву цьому нашому віртуальному альбому "Реффолюція", і на сьогодні вже записано 39 таких пісень. До речі, саме зараз я працюю над 40-ю піснею, але цього разу на дивовижно-пророчий вірш Івана Франка, написаний 130 років тому - "Беркут", який маю надію запостити сьогодні", - зізнався музикант увечері 28 січня.

Зараз ви читаєте новину «Віктор Морозов наспівав 40 веселих майданних пісень». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Loading...
Голосів: 177
Голосування Чого не вистачає українському кіно?
  • здібних режисерів
  • фінансування
  • конкуренції
  • цікавих ідей та сценаріїв
  • зацікавленого глядача
  • сформованого кіноринку
Переглянути
энциклопедия имен