У Луцьку відбулася театральна прем'єра "Століття Якова"

- Можна зробити з вами селфі? - письменника Володимира Лиса у центрі Луцька перепиняє 26-річна Мая Голуб. Дівчина прочитала всі книжки автора.

Він поспішає у Волинський драмтеатр, на прем'єру спектаклю "Століття Якова. Перше кохання" за мотивами свого роману. Лис фотографується та розповідає:

- Акторське ремесло в нашому краї має давню історію. З 1928 року поруч із польським державним тут діяв волинський український театр, яким керував Микола Певний — вихованець Миколи Садовського та Панаса Саксаганського. Ця трупа була талановитою й добре заробляла собі на хліб. Деякі з акторів згодом були репресовані й розстріляні, в тому числі й Певний. А ті, хто вижили, приєдналися до обласного музично-драматичного театру, що був заснований 1940 року.

Днями театр відсвяткував 75-ліття своєї діяльності.

У спектаклі зображений один із епізодів роману — розповідь про перше кохання головного героя. 100-літнього діда Якова про його велику любов розпитує молода наркоманка Оленка, котру старий прихистив у себе дома. "Дед, а у тебя баба была?" – ходить за ним й записує почуте в блокнот.

На сцені з'являються молодий Ясь і Уляна. Вони з дитинства люблять один одного, та батьки хочуть віддати дівчину не за бідного парубка, а за багатого Тимоша Вергуна. Дівчина не насмілюється йти проти волі мами й тата. Весілля відбувається, коли Уляна вже чекає дитину від Якова.

– Раніше в літературі описували історії нещасливого кохання, коли один із героїв бунтує, робить щось із собою, або обоє протестують: виїжджають колись, – каже Володимир Лис. – Я ж зобразив ситуацію, коли людина зовні примиряється, але лишається нещасною. Уляна робить так, як хочуть батьки. Я виріс на Поліссі, де було прийнято понад усе дотримуватися народних норм. Після першої шлюбної ночі Тиміш зарізав кроля, щоб показати родичам білизну, замащену кров'ю. Я висміяв лицемірну народну мораль. Дівчині долю поламали, але про людське око все гарно: цнотлива наречена, суспільство задоволене.

Спектакль поставив столичний режисер Микола Яремків.

– Ніхто в українській класичній літературі не прописав таких характерів, як Володимир Лис, – розповідає. – Уляна – це особистість масштабу Настасьї Філіповни з "Ідіота" Достоєвського або Грушеньки в "Братах Карамазових".

Для роботи з акторами найняли спеціалістку з орфоепії Ірину Шпак. Вона вчила артистів розмовляти поліським діалектом.

×