Сто поезій Пауля Целяна переклав з німецької Сергій Жадан. Збірку "Світлотиск" підготували до друку міжнародна літературна корпорація Meridian Czernowitz спільно з чернівецьким видавництвом "Книги – ХХІ". Матиме збірка 136 сторінок. Презентують її на поетичному фестивалі Meridian Czernowitz, який пройде 5-7 вересня у Чернівцях.
"До книги вибраних віршів видатного німецькомовного поета Пауля Целяна (1920, Чернівці–1970, Париж) увійшли твори автора, написані ним в останні роки життя. Збірка містить сто поезій, надрукованих у прижиттєвих виданнях, а також у книгах, що з'явилися відразу після трагічної смерті Целяна. "Світлотиск" дає можливість ознайомитися з "пізнім" Целяном, чия творчість відзначалася дедалі більшою тьмяністю та герметичністю письма, численними поетичними кодами й шифрами, залишаючись одним із найцікавіших явищ європейської поезії другої половини ХХ століття" - йдеться у анотації. Вибір, переклад текстів, вступне слово, післямова та фото Сергія Жадана. Передмову поет написав у форматі вільного вірша - подаємо її у авторському правописі:
ЦЕЛЯН, ЯКИЙ роз-
падається на шматки,
паульцелян, який пишеться однимсловом,
з усіма його ритмічними
паузами,
з усіма його лексичними покручами,
з самим його прізвищем – перекрученим,
ніби телефонний дріт, який намагаєшся
розплутати для подальшого комунікування,
оскільки все зав'язано на комунікуванні –
вся поезія й уся біографія.
Вірші Целяна – телефонний записник,
кожен вірш у якому розкладається на частини,
переобтяжені інформацією (себто поезією),
якої, утім, вистачає рівно настільки,
аби не помилитися номером.
Ці вірші і вписувались, очевидно, так,
як вписуються телефонні номери – принагідно,
несистематично й непослідовно, проте чітко
й уважно, з огляду на те, що втрачені літери
будуть дорівнювати втраченим можливостям
порозумітись із телефонним диспетчером.
Пауль Целян - псевдонім поета. Справжнє ім'я - Пауль Лео Анчель. Народився він 1920 року в Чернівцях, у родині німецькомовних євреїв румунського підданства. Його батько був небагатим комерсантом. Школу поет закінчив у Чернівцях. Згодом у 1938-му вивчає медицину у Франції, але з початком другої світової війни змушений повернутися додому. Продовжує навчання у Чернівецькому університеті, де займається романською філологією. Протягом війни втрачає усю родину. 1941-го Чернівці окуповують німецько-румунські війська, сім'я Целяна потрапляє до єврейського гетто. Батьків поета депортують до концтабору, звідки вони вже не повернулися. Сам Пауль Целян потрапляє до румунського трудового табору на примусові дорожні роботи, але залишається живим. На початку 1945 року поет перетинає радянський кордон і відновився в румунському підданстві. Працює у Бухаресті, починає друкувати вірші. 1947-го переїздить до Австрії, а за рік - у Париж. 20 квітня 1970 -го у 49 років закінчує життя самогубством, кинувшись з паризького мосту в Сену.
Ось один із віршів Пауля Целяна з розділу "Із книги "Злам дихання" (1967):
ПИСАНЕ видряпується,
вимовлене, морською зеленню
палає в бухтах,
у
розріджених іменах
скачуть дельфіни,
в увічненому Ніде, тут,
у пам'яті за-
голосних дзвонів, у – тільки де?,
хто
в цьому
чотирикутнику тіні
дише, хто
під ним
мерехтить, мерехтить, мерехтить?
6 
4880
Коментарі