9 серпня на широкий екран виходить нова стрічка Девіда Кроненберга "Космополіс". Після прем'єри на цьогорічному Канському фестивалі суперечливе кіно поділило глядачів на тих, хто йдуть із кінозалу вже за півгодини і тих, хто просто в захваті від "нового" Кроненберга. Так само і після допрем'єрного показу в кіноклубі NoName Club на кіностудії FILM.UA одні "перемили" усіх пацюків режисера, а інші – неоднозначно пожимали плечима.
Ідучи в кіно на Кроненберга, очікуєш від нього якихось слизьких щупалець, мушиних лапок, монстрів. Глядач підсвідомо чекає на тілесні мутації: чи то в жанрі фільму жахів, чи то в науковій фантастиці. Як з фільмом "Муха", коли вчений перетворюється на комаху через експерименти з телепортами. Або ж можливість людей підключатися до комп'ютерних ігор через біопорти у спинному мозку у фільмі "Екзистенція".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розтовстіла Айшварія Рай прийшла на фільм Кроненберга в Каннах
Щоразу режисер "пришиває" героєві якусь патологію. З часом тілесні мутації в фільмах поступаються місцем психологічним (як у нещодавньому фільмі з Кірою Найтлі "Небезпечний метод").
"Космополіс" також має свою патологію. Це долари, юані, євро, рублі - все, в чому може вимірюватися багатство. Багатство – це інфекція.
Еріку Пакеру – 26 і він непристойно багатий. Сьогодні він сідає у свій білий, ізольований та куленепробивний лімузин і йому просто хочеться підстригтися у перукаря. У перукаря, що живе в іншому кінці бідних кварталів Нью-Йорку і в якого він кілька разів стригся маленьким хлопчиком.
"Космополіс" оснований на однойменному романі американського класика Дона Делілло про кризу капіталізму та багача, який позбавлений усього людського. На роль мільярдера Кроненберг майже відразу утвердив "вампірську зірку" Роберта Патісона (Колін Фарелл, який просився зіграти Еріка Пакера не підійшов за віком).
Цікаво, що французький мільярдер Едуард Карміньяк (який наряду з іншими фінансував стрічку і був її виконавчим продюсером) назвав "Космополіс" майже документальним. Він розказав режисерові, що має багатьох знайомих схожих на Пакера. Для мільярдерів – це інший світ. У них просто немає часу на спілкування з реальними людьми в реальному світі.
- Я тебе давно шукаю.
- У тебе очі блакитні, - відповідає дружина мільярдера.
- Ти сьогодні снідала?
- Ні. У тебе очі блакитні.
- Коли ми займемося сексом?
- Скоро.
Отже, протягом 108 хвилин Ерік Пакер у своєму лімузині пробирається через паралізоване заторами місто. Він займається сексом з арт-диллером (Жюльєт Бінош), хрумає арахіс, звіряє фінансові графіки з бізнес-аналітиками, п'є віскі. Тобто по черзі до нього в машину підсідають то консультанти, то особистий лікар, то знайомий темношкірий велетень-репер. А за вікном лімузину – "пацюкові протести", поховальна процесія сульфійського репера, кортеж президента, терорист, що вимазує тортами відомих людей і в кінці кінців вбивця, що полює на нього, мільярдера.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Роберт Паттінсон зализує рани в будинку Різ Візерспун
Персонаж Патісона в шкіряному сидінні лімузину до болі нагадує крісло на прийомі в психоаналітика. Не дарма на початку та в кінці фільму титри пливуть спершу по абстрактному живопису Джексона Поллока, а потім Марка Ротко. Підсвідоме виплескується абстрактними діалогами, а фінансові консультанти мільярдера схожі на його внутрішніх монстрів.
Отак говорять, говорять, говорять... Це схоже на величезний словесний супермаркет, де кожен скидає до рота букви із прилавків на свій смак. Ідей напхано в діалоги стільки, що їх можна по-різному і інтерпретувати, і губити одночасно.
- Баранина. Я раніше ніколи не використовував цього слова.
- А в мене асиметрична простата, - каже Пакер своєму вбивцеві (персонаж Пола Джаматті) у фінальній сцені.
Він перед ним один, без охоронців, з стареньким пістолетом та переживаннями про свою простату.
Кроненберг залишає фінал відкритим. Отак взяв – словесно випотрошив героїв, навів зброю на Еріка Пакера і пустив титри.
3 
4880
Коментарі