Київський художник Сергій Якутович свою першу роботу намалював у чотири роки.

"Батько повів мене до кінотеатру "Жовтень" на прем'єру фільму "Дон Кіхот" Григорія Козінцева. Стрічка мене так вразила, що під вечір піднялася температура. Вдома валявся якийсь польський журнал із поганенькою репродукцією Пікассо "Дон Кіхот і Санчо Панса". Батько сказав: "Оцей дядя – великий художник, а малює, як ти". Це мене завело. Намалював і підписав "Донкі Хот". У моєї бабусі ця картинка висіла до кінця життя. Тоді зрозумів – зможу намалювати все, якщо це мене вразить", - розказав Якутович.

Торік художник ілюстрував збірку Ліни Костенко "Річка Геракліта", ювілейний альбом Богдана Ступки, драму Лесі Українки "Руфін і Прісцілла" та отримав у Римі премію імені Гоголя. Каже, що останнім часом малює все "на автоматі". Найбільшим досягненням вважає козацькі серії робіт.

ФОТОРЕПОРТАЖ: Київські художники ночують у своїх майстернях, аби їх не викинули на вулицю

"Мазепа — мій герой. Бо він європеєць, лицар, коханець. Не входить у контекст нашого життя, бо програв усе. Люблю тих, хто робить великі ставки. І не щоб виграти, а просто інакше не можуть. Коли остання геніальна людина в Україні, Юрій Іллєнко, зняв "Молитву за гетьмана Мазепу", цим зробив собі харакірі. Це – чоловічий вчинок. На "Молитві" у мене були 16 помічників. Вони пиляли, забивали, розводили фарби. Пам'ятаю, як вишу під стелею, а Юрій Герасимович репетує: "Заберіть у цього Якутовича пензля, нам зараз кіно знімати!" А я недочуваю, далі собі вимальовую. "Женіть його звідти! Туди все одно камера не дістане!", - розповів художник.

Прочитати про Сергія Якутовича детальніше можна у журналі "Країна" № 1 (104) за 12 січня 2012 року.

×