Усі хвалять роман "Червоний" Кокотюхи. Але скільки там того роману?! А Андрій – надзвичайно плодючий. Його попросити – може забабахати й на тисячу сторінок, - коментує журналу "Країна" ситуацію на українському книжковому ринку письменник і перекладач Ілля Стронговський .
- Це проза комерційна, масова. Нам треба кілька десятків таких письменників, як Кокотюха. Тоді вичавимо росіян із нашого ринку масової літератури. І з'явиться достатньо гумусу, на якому виростатиме щось серйозніше. Кокотюха старається з усіх сил – здає по чотири книжки на рік, а ще й колонки пише. Але він один - додає експерт
- Західні завороти садомазо наш читач не сприйме, - вважає Стронговський. - Нам треба колупати в українській еротичній традиції. За таку літературу могла б узятися Марія Матіос. Юрко Винничук міг би, хоча його еротика – надто з чоловічого погляду.
- Біографізм" молодих авторів – проблема останніх 10 років, - критикує Ілля Стронговський літераторів-початківців. - Відколи молодняк почали друкувати, з'ясувалося, що більшість із них спроможні розповідати тільки про себе і своє не дуже насичене життя. Читач цього вже наївся. Ірена Карпа шикарно пише про власне дитинство. Але коли вона ж звертається до абстрактних тем, читати це неможливо. Зараз світова тенденція – не автобіографічні, а документальні романи, белетризовані. Український приклад – остання книжка Лариси Денисенко "Відлуння". Поєднання авторського погляду з дбайливою реконструкцією історичних реалій – те, що треба читачеві, який слабо в них орієнтується - зазначив Стронговський.
Набрид малий словниковий запас. Як у Артема Чеха. Хотілося б ще десяток письменників, що оперували б можливостями Юрка Винничука. Але для цього щонайменше треба читати.
Українська школа магічного реалізму почалася з Валерія Шевчука, а продовжили її частково дівчата – Галя Ткачук, Ксеня Харченко, Таня Малярчук. У їхніх творах присутня містика, що базується на українських традиціях. Галю Ткачук варто було б просувати за кордон. У неї є авторське бачення і космополітичний підхід – те, що західні видавці шукають у малих і нерозкручених літературах. У Галиній прозі тебе ніби занурюють в акваріум – ти наче й під водою, але можеш дихати.
Ірина Цілик перейшла від себе до осмислення свого покоління і його взаємодії з іншими. В її новій збірці "Родимки" вирізняється повість "Помин" – хороша реалістична проза, де співпереживаєш героям. (Женя вирішує продати успадкований старий дідовий дім. У селі її оточують спогади про дідуся і себе у дитинстві. – "Країна").
Вампіри уже відгриміли, але еротика займає значну частку ринку. Тому, думаю, на світовому рівні протискатимуть еротику з містикою. Остання завжди добре продається. В Україні ж може з'явитися тренд літератури для підлітків. Це місце – вільне.
Про це та інше ми пропонуємо вам дізнатись, читаючи журнал "Країна" № 160 від 21 лютого.
Друковану версію ви можете придбати у точках продажу преси або передплатити (передплатний індекс — 37278).
Ваші враження про журнал і статті надсилайте на адресу [email protected] або пишіть на сторінках Журналу у соціальних мережах http://vk.com/club.kraina и http://www.facebook.com/kraina.journal
5 
4880
Коментарі
13