10 листопада, в київський клуб Бінго завітали в інді-рокери The Subways. Черга перед клубом сяяла яскравими кольорами. Настільки, що хлопець 25-28 років, із синім волоссям, у смугастих чорно-білих штанях та светрі кольорів веселки майже не виділявся з натовпу.
На розігріві виступив київский гурт Singleton. У репертуарі музикантів - помірне англомовне інді. Зал співає деякі пісні разом із ними.
"Помітно що гурт розігріву досвідчений, виступають не вперше, так сказати дуже "нахавані", - каже приятелю 17-річна киянка Маша, потягуючи "кемел".
Солістка Singleton Аліна каже, що в свій час вони всією компанією відривались під Subways і дуже щасливі, що зараз мають можливість грати з ними на одній сцені.
Гурт The Subways створений у Велвін-Гарден-Сіті, графство Хардфоршир, 2002 року. Крім інді-року, який звучить дуже гаражно, у англійців у репертуарі також є пісні альтернативи й пост-панку. Після виходу на сцену хедлайнерів зал починає просто божеволіти. Це, вочевидь, дуже подобається Білу (вокал, гітара). Весь концерт з його обличчя не сходить дуже щира на вигляд посмішка. Він постійно вигукує щось типу: "Я хочу, щоб зараз ви всі вкрай збожеволіли". Шарлотта (бас, вокал) допомагає натовпу своїми запальними танцями, ніби показує, що треба робити. Під кінець виступу Білі вистрибує в натовп, який покатав його на "хвилях".
Гурт виставив оцінки божевіллю слухачів. У середньому глядачі отримали 9,8 із 10.
"Не дивлячись на те, що всіх плющило, це було так дружньо, що мене майже жодного разу не штовхнули. Коли я була на Hurts (англійський гурт, переважно грають повільні, ліричні мелодії. - Gazeta.ua), то маленькі дівчата, що намагалися пробитися до сцени, залишили на мені багато синців", - каже 19-річна Настя, яка приїхала на концерт із Дніпропетровська.
Білі багато спілкувався із залом українською. Від нього можна було почути "Дякую", "ми любимо Україну" та "...сонг ебаут моя мама". Шарлотта мішала англійську з російською.
Після концерту ж Subways замість того, щоб тікати, вийшли до стенду з футболками, сумками й навіть трусами з логотипом The Subways. Усі охочі могли отримати автограф чи сфотографуватися з виконавцем. Після цього вони продали майже всі футболки.
Приблизно об одинадцятій натовп виходив з клубу. Всі були мокрющі й виглядали стомленими, але задоволеними. Хтось кричав: "У мене є фото з Біллі, у мене є фото з Біллі!" Якісь підлітки сиділи майже непритомні, вочевидь, від надмірної кількості алкоголю, юнак у смугастих штанях комусь телефоном переповідав концерт, але більшість мовчки посміхались.
5 
4880
Коментарі