— Не всі американці знають про Чорнобиль. Але коли вони дивилися мої роботи — плакали, — каже художниця 30-річна Христина Катракіс. Картини з її проекту "Зона" виставляли цілий рік у найбільших містах світу. Востаннє їх показували в Нью-Йорку місяць тому. Торік проект здобув премію ООН у сфері мистецтв "Свобода творити".

З України художниця поїхала у 12 років. Зараз Христина живе в Греції.

— Я постраждала від Чорнобиля. Дача, де ми жили тоді, була за 30 кілометрів од реактора. Через це довго мала проблеми зі щитовидною залозою. Мій син народився із "чорнобильським" серцем. Це коли воно має багато дірочок. Помер, коли йому було вісім днів. І я захотіла зробити щось таке, щоб усім розповісти, що я пережила. Почала малювати "Зону". Написала її за місяць. Працювала день і ніч, не їла й не пила. Це був мій плач як матері, як жінки і як художника. Якби цього не зробила — просто звар'ювала б.

У картинах є елементи із творчості художниці Марії Примаченко.

— Моя мама мистецтвознавець. Із нею ми колись приїжджали до Марії в її село. Вона подарувала мені картину "Великий звір їсть зорі". Відтоді вона завжди зі мною. Марію Примаченко називаю своїм ангелом-охоронцем. Коли малювала "Зону", відчувала її присутність. Тому в деяких картинах є ті самі зорі й той самий звір.

У лютому "Зону" покажуть на заключній виставці в південноафриканському Йоганнесбурзі. Після того полотна зберігатимуть у штаб-квартирі ООН та Музеї сучасного мистецтва в Чикаго.

×