— До 30 років багато пив. Коли кинув — потрапив на черговий міжнародний кінофестиваль і тверезим оком оцінив, що мені тут нецікаво, — каже актор Тарас Денисенко, 51 рік. Його короткометражку "Мій хлопчику" покажуть у програмі цьогорічного Каннського фестивалю. Пояснює, чому не хоче їхати до Франції на міжнародну прем'єру картини.
Тарас Денисенко — син режисера Володимира Денисенка й актриси Наталії Наум. Закінчив ВДІК. Викладає на дикторському факультеті Київського театрального університету. "Мій хлопчику" — його режисерський дебют.
— Навіть не знаю, чого було більше — бажання зняти фільм чи показати іншим режисерам, що я теж розуміюся на кіно. В серіалах іноді отримую вказівки від режисерів — учорашніх студентів. До акторів не можна ставитися, лише як до тіл, типажу. Але й актор має розуміти весь процес створення стрічки, — каже Тарас Володимирович.
500 тис. грн на зйомки дала держава. Гроші надходили частинами, тому 25-хвилинну картину знімали півтора року. Це фільм про батька і хворого на астму сина. Мати їх покинула. Хлопець мріє, що вони з татом житимуть у власному будинку з басейном і будуть здорові.
— Сюжет народжувався з моїх спостережень, а частково — з вигадки. Батьківська любов — не менша за материнську, але більш незахищена. В очах суспільства жінка зобов'язана любити дітей. Чоловік у цій ролі часто невпевнений у собі. Мій фільм про людські стосунки. Про те, що почуття треба берегти. Бо це — найголовніше.
В українському фестивальному кіно чорнуха доходить до межі. Режисери зі Східної Європи захопилися мерзотою. Свідомо показують патології свого суспільства. Нагадують жебрака, якому по п'яні відрізали руку і він її виставляє в переході, аби розжалобити на більшу милостиню. Я хотів через кіно подивитися на те, що допомагає залишитися людьми. Не піддатись обставинам і не самознищитися.
Крім самого Денисенка, у фільмі "Мій хлопчику" знялися актриса столичного театру Франка 51-річна Інна Капінос і 12-річний Віктор Григор'єв — син режисера Анатолія Григор'єва.
5 
35413
Коментарі