Найсильнішим у світі був українець

— Якось із кумом задумалися: чого ми стояли на Майдані. І зрозуміли — бо в дитинстві читали однакові книжки, — каже київський художник Андрій Єрмоленко, 40 років. Він намалював обкладинку до роману закарпатського письменника Антона Копинця "Іван Сила на прізвисько Кротон". Це друге видання. Вперше книжка про українського богатиря Івана Фірцака побачила світ 1972-го.

— У школі перечитував книжку двічі, — продовжує Андрій. — Під враженням записався на бойове самбо, бо хотів бути такий же сильний. Ніхто з однокласників не знав Івана Силу. Дивилися на мене, як на придурка, коли доводив, що найсильнішою людиною в світі був українець. Усі знали Івана Піддубного, теж українця. Але пропаганда його подавала як "русскую гордость". Про Фірцака замовчували. Українці не мусили мати своїх героїв. Та книжка 1972-го вийшла із сильними ідеологічними купюрами. Іван Фірцак показаний безликим залізобетонним героєм, який перемагає "капіталістів" і повертається в рідне село. Такий самий "ніякий" герой і в фільмі "Іван Сила". Пливе за течією, якийсь клоун на арені, розважає публіку. Але ця людина завоювала світ не лише силою, а й інтелектом. Картину знімали за книжкою Олександра Гавроша. Він орієнтувався на радянський варіант роману Копинця. Зараз особливо важливо, щоб ця книжка вийшла саме так, як була написана зі слів Івана Фірцака.

Редактором нового варіанту стала онука Антона Копинця, київська художниця Еліна Дегтярьова, 36 років. Лише 2012-го рукопис повернувся до родини. На початку 1990-х його позичив один ужгородський журналіст, який писав про спортсменів Закарпаття. Пізніше казав, що загубив оригінал.

Антона Копинця не стало 1980 року. Один із засновників Закарпатського телебачення все життя приховував, що в середині 1950-х провів два роки на засланні за свої патріотичні вірші. Книга про Івана Силу залишилась його єдиним великим прозовим твором.

Письменник особисто товаришував з Іваном Фірцаком.

— Бабуся розповідала, як вони приїхали до нашого богатиря зі знімальною групою в його рідне село Білки, — розповідає Еліна Дегтярьова. — Після зйомок дідусь з усією командою завантажились у мікроавтобус. Водій тисне на газ, а машина буксує, не може зрушити з місця. Озираються — Іван Фірцак жартома тримає автобус, повний людей. Був у чудовій формі, хоч мав уже 66 років. А коли під час війни угорці хотіли конфіскувати в Івана Сили автомобіль, подарований йому Генрі Фордом, силач на їхніх очах розтрощив авто кувалдою.

В Івана Силу не могла не закохатися. Головний його подвиг — що маючи славу і гроші, він залишив усе й повернувся у невідомість, але у свою невідомість. Останні три десятки років прожив у рідному селі.

В Івана Фірцака було шестеро дітей. Через участь сина в ОУН, ім'я силача намагалися не згадувати в радянський час. Весь його паперовий архів знищело НКВС. Фотографії в книзі — зі збереженого в мого дідуся й онуків Фірцака.

Вийшла книжка "Іван Сила на прізвисько Кротон" в київському видавництві "Наш формат". Середня ціна в книгарнях 52 грн. 

×