Минув рік від арешту у Криму 38-річного кінорежисера Олега Сенцова. 11 травня у столичному кінотеатрі "Ліра" пройшла акція солідарності з ув'язненим.
– 2012-го фільм "Гамер" Олега Сенцова отримав нагороду на Одеському кінофестивалі. Тоді пролунало таке формулювання — "за блискуче майбутнє". Зараз у цьому відчувається вже певна іронія, — розповідає київський режисер Володимир Тихий, 45 років. — "Гамер" нас з Олегом і познайомив. На Одеському кінофестивалі підійшов зовсім мені незнайомий Сенцов. Запропонував подивитися його роботу. Зараз цей фільм сприймаєш крізь долю Олега.
11 травня торік Сенцова захопила так звана самооборона Криму. Режисера передали російським спецслужбам у Сімферополі. За тиждень Сенцова перевели в московське СІЗО, де перебуває дотепер. 6 травня суд продовжив арешт на два місяці — до 11 липня.
— Утримання Олега Сенцова й Надії Савченко більш за все впливає на стан речей у Росії. Зараз важливі не військові дії. І не заклики світової спільноти, бо вони клали на це. Значущим є те, що ми змінюємо нашу країну. Це робить зусилля Путіна марними й безглуздими, — продовжує Тихий.
Сенцов переписується з родичами та друзями. Часто листи до адресата не доходять.
— Сестра Олега каже, що він не падає духом. Працює, п'єси пише. Остання його фраз, яку пам'ятаю — це те, що за ґратами він почувається значно вільніше, ніж більшість росіян на свободі.
Якби я писав листа Олегові, то напевно утримався б від всіляких побажань. Сказав би, що в Україні відбуваються зміни. Звільнення Сенцова і Савченко — це й буде формуванням нашої свободи.
7 
35413
Коментарі