— Якщо чуєш, що за сусідськими дверима б'ють дитину або несамовито на неї кричать, треба обов'язково втрутитися. Бо діти з таких сімей виростають і також знущаються над слабшими, — говорить письменниця Лариса Денисенко, 43-роки, укладач збірки оповідань "Про нас. Проти насильства". До книжки увійшли твори десяти українських письменників. Оповідання коментують психологи Міжнародного жіночого правозахисного центру "Ла Страда-Україна". Радять, як діяти героям оповідань, наче пацієнтам на консультаціях.
У книжці також є інформація про відповідальність за насильство в родині. У додатках — зразки заяв до поліції, про розірвання шлюбу, стягнення аліментів і звернення про надання безоплатної правової допомоги.
Героїня оповідання Лариси Денисенко "Падати пляцком" у 19 років народила сина. Батько не визнає дитину. Жінка виходить заміж за іншого. Чоловік працює на державній службі. Бере хабарі. Згодом дружина йому обридає. Починає бити й принижувати. Свекруха й мати дорікають, що їй немає на що жалітися. Бо він не п'є, взяв її з "нагуляною" дитиною, забезпечує родину.
— Суспільство нав'язує нам злочинні стереотипи. Як-от сором самотності. Вважається, що жінці краще жити погано із чоловіком, аніж піти. Їх сформувала церква, традиції, історія. Тому в нас насилля виправдовують і жертви, і свідки, і поліціянти, і соціальні працівники.
В оповіданні "Гіркий запах батька" Сергія Осоки вітчим із мовчазної згоди матері б'є хлопчика армійським шкіряним ременем із блискучою бляшкою. Яким саме — пропонує обирати дитині. У розповіді "Той, що вмирає" Маріанни Кіяновської 8-річна дівчинка мріє захворіти на рак або СНІД. Щоб їй дозволили погратися з іншими дітьми. Гнітить надмірна опіка батьків. Юрій Андрухович в оповіданні "Юліус, або Темне індиго" описав історію маніяка Юліуса Гродта, який жив у середині XVIIІ ст. у Дрогобичі на Галичині. Катував і вбив у своєму замку майже 10 дівчат-служниць.
— Персонажі та події мого оповідання "Тато в доброму гуморі" вигадані. Образ чоловіка, який б'є та залякує жінку і дітей, частково списала зі свого тата. Він був самодуром, — говорить письменниця Євгенія Кононенко, 57 років. Написала історію про чоловіка, настрій якого покращується лише після насилля над близькими. Його донька виходить заміж. Чоловік лупцює. За це потім приносить дружині квіти, пляшку вина. Найстрашнішим для жінки стає очікування цих подарунків.
Книжку "Про нас. Проти насильства" видали в рамках проекту "Доступна та якісна правова допомога в Україні", який фінансує міністерство міжнародних справ Канади.
Видання розповсюджують безкоштовно. Текст можна скачати на сайті "Громадського радіо". Або отримати книжку в центрах безоплатної правової допомоги.
5 
35413
Коментарі