"Газета по-українськи" №1344 за 27.12.2011. Рубрика Культура

Книжкою року став дитячий роман

Книжкою року став дитячий роман

Роман "Сині води" одеського письменника 74-річного Володимира Рутківського переміг на конкурсі "Книжка року Бі-Бі-Сі-2011". Результати журі оголосило 23 грудня у Києво-Могилянській академії. Твір розказує про битву на Синіх Водах 1362 року між українсько-литовським військом і татарською ордою. Переможець отримав 1 тис. фунтів стерлінгів — це 12,5 тис. грн. На нагородження Рутківський не приїхав через хворобу.

— Коли читала "Сині води", думала про фільм "Вогнем і мечем" Єжи Гоффмана, — розповідає член журі, письменниця Світлана Пиркало, 35 років. — Книжку можна екранізувати в такому ж плані. Роман розкриває тему дружби між українськими й татарськими родинами. Вони живуть поруч, ходять у гості й родичаються. Але князі та хани цьому заважають, ідуть війною один на одного. Тема патріотизму показана елегантно. Його не засовують читачеві в горло. Єдине, чого там бракує, — пристрасної любовної лінії.

За правилами, журі не може відмовитися оцінювати дитячу книжку.

— Важко порівнювати дорослі і дитячі видання, — продовжує Пиркало. — Але "Сині води" відповідають усім стандартам якісної літератури. Торік ми довго дискутували щодо переможця. (2010-го роман Сергія Жадана "Ворошиловград" обійшов "Музей покинутих секретів" Оксани Забужко. — "ГПУ"). Зараз дискусія була коротка — ніхто не заперечував, що Рутківський найкращий.

Не погоджується з рішенням журі письменник Михайло Бриних, 37 років.

— Я і багато-хто з колег вважаємо, що "Хронос" Тараса Антиповича — найкраща книжка цього року. Такого в українській літературі ще не було. Ненавиджу політкоректність, яка є засадничою цінністю "Книжки року Бі-Бі-Сі". Здається, конкурс завжди намагається знайти компроміс, який водночас усіх здивував би. Я не читав роману Рутківського, але знаю його письмо. Думаю, це черговий добротний твір, але навряд чи знакова подія в літературі. Перемога дитячої книжки дуже зручна для журі, бо ні в кого рот не відкриється критикувати вибір.

Дія фантастичного роману "Хронос" Тараса Антиповича починається 2040-го. Тоді винаходять пристрій, що дозволяє керувати часом.

— "Хронос" добрий тим, що зможе знайти читача будь-якого рівня, — каже експерт конкурсу, літературний оглядач Ірина Славінська, 24 роки. — Автор показує, що може загрожувати людству, яке отримало можливість вічного життя. Роман про те, як залишатися людьми. У ньому є потужний пласт фентезі.

Протилежністю "Хроносу" літературознавець Віра Агеєва, 53 роки, вважає роман "Бора" львів'янки Галини Вдовиченко:

— Це психологічний твір. Героїня Христина Бора отримує несподіваний спадок — старий будинок із таємницями на вулиці Львова. Дім є повноцінним персонажем роману. "Бора" — зразок міської прози. Тішить, що останні кілька років українська проза стає міською.

До п'ятірки фіналістів також ввійшли "Нариси бурси" Антона Санченка, 45 років.

— Книжка вийшла до 25-ліття мого випуску з Херсонського морського училища рибного господарства, — говорить Санченко. — Вдячний однокурсникам, що з ними траплялися такі пригоди, які варто було записувати.

Герої Артема Чапая мандрують мотоциклом, якого назвали Мамайотою. У перехожих питають, про що вони мріють.

— Артем втілив бажання знати в одній частині України, як живуть люди в інших регіонах. Насправді ми дуже схожі, — розказує експерт конкурсу, телеведучий Андрій Куликов, 54 роки про роман "Подорож із Мамайотою в пошуках України".

Конкурс започаткували 2005-го.

 

 

Анна БАЛАКИР

Зараз Ви читаєте новину «Книжкою року став дитячий роман». Вас також можуть зацікавіти свіжі новини України та світу на Gazeta.ua