Ігрове кіно держава фінансує на 50 відсотків

— Ми зменшили присутність російського продукту на ринку. ­Тепер потрібно грамотно проводити політику державного замовлення на українське кіно і друк книжок — щоб збільшити їх кількість. Так сталося з українськими піснями в радіоефірі. На це треба виділяти кошти. Це захистить український інформаційний простір від пропагандистської агресії ззовні, — каже голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформаційної політики 39-річна Вікторія Сюмар. Представляє фракцію "Народний фронт".

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв наступного року виділити 500 млн грн на кіновиробництво.

— Понад 80 відсотків державних кош­тів ідe на підтримку проектів приватних студій. Державні знімальні майданчики — в невигідному становищі. Молоді режисери не хочуть із ними співпрацювати, — говорить кінознавець 67-річна Лариса Брюховецька. — Там діють передбачені законодавством чіткі схеми фінансування, які обмежують гонорар режисера.

В Україні двічі на рік усі охочі мають можливість подавати на розгляд Держкіно свої проекти. Вони включають — сценарій, склад знімальної групи, бюджет на реалізацію. Ігрове кіно держава фінансує на 50 відсотків. Повне забезпечення отримують документальні, просвітницькі, анімаційні стрічки та кіно для дітей. Які стрічки виходять за державної підтримки — у нас нікого не обходить. Фахову оцінку після виходу фільму, на який виділили кошти, не проводять. Також відсутні інструменти для підтримки прокату українського кіно. Якщо продюсер не докладе зусиль для просування свого продукту, картина має всі шанси залежатися на полицях Держкіно. А суспільство вважатиме, що фільмів не виробляють. Бо ні в кінотеат­рах, ні на телебаченні їх немає.

З підтримкою книговидання теж є проблеми, каже директор видавниц­тва "Наша культура і наука" 60-річний Микола Тимошик:

— Раніше коштів вистачало, щоб трохи підтримати державні видавництва і "нагодувати" обраних для реалізації корупційних схем приватних. Одне з таких — харківське "Фоліо". Через нього роками пропускали значні суми, — розповідає Микола Степанович. — Діє непрозора схема затвердження списку книжок, на видання і розповсюдження яких виділятимуть державні кошти. Я понад 10 років був членом експертної ради Національної програми "Українська книга", тому можу про це говорити.

Заява Вікторії Сюмар — правильна. Подібні висловлювання чули у парламенті щороку. Але коли доходить до діла, то справжніх захисників української книги чомусь немає.

Затвердження Державного бюджету на 2017 рік заплановано на 1 грудня.

×