Піаніст Євген Громов, 35 років, записав першу в Україні антологію фортепіанної музики. У ній є 10 дисків. Громов не хоче видавати антологію, хоча працював над нею майже п"ять років. Каже, нині це нікому не цікаво.
— 1998-го одна американська фірма запропонувала мені записати наших композиторів, — пояснює Євген Громов на фестивалі "Гогольфест". — Тоді я вперше побачив, скільки доброї музики не зіграно. Переграв Сильвестрова, Годзяцького, Грабовського, Станковича, Губу. А коли все було готове, проект заглух. Я не жалкую за ним, це пройдений етап.
— Вас знають як піаніста, який виконує авангардну музику.
— Чесно кажучи, я не вважаю себе піаністом, — заперечує. — Я людина, яка випадково грає на роялі. Піаніст мусить віртуозно виконувати музику Ліста, Шопена, Рахманінова. А мене більше цікавлять авангардисти ХХ століття — Веберн, Берг, Булез. Романтиків я не люблю, бо їхня музика схожа на наркотик. Раз зіграв — і вже не можеш відмовитися. Хтось "підсідає" на Шнітке, хтось — на Шостаковича. Шостаковича я не люблю. Від його музики починаю "дрожать мелкой дрожью и покрываться сыпью".
Згадує, як покинув навчання в консерваторії.
— Коли був на третьому курсі, помер мій батько. Я взяв академвідпустку, почав заробляти концертами. Після цього вже не міг серйозно ставитися до академічного навчання. Міг прийти на іспит, не знаючи в обличчя педагога.
Говорить, у дитинстві думав стати математиком.
— Але батько мріяв, щоб я був музикантом. Він сам грав на трубі. Якось батько виступав з духовим оркестром на вулиці у 29-градусний мороз. Невдовзі у Вінниці я потрапив на концерт гурту "Земляне". Вони виконували не загальновідомі пісні, а рок-композиції. Під враженням від концерту я накупляв платівок, нот і почав репетирувати вночі. Я люблю працювати ночами — фільми дивитися, книжки читати. Сплю мало, 5–6 годин на добу.
1973, 2 січня — Євген Громов народився в смт Вовковинці на Хмельниччині в родині музиканта
1991 — закінчив Київську музичну десятирічку ім. М. Лисенка; вступив до Національної музичної академії
1997 — залишив академію, не довчившись
1998 — записує сучасну українську фортепіанну музику; лауреат премії ім. Л. Ревуцького
із 1993 — виступав на фестивалях "Київ Мюзік Фест", "Музичні прем"єри сезону", "Форум музики молодих", "Два дні і дві ночі нової музики" (Одеса), "Контрасти" (Львів). Концертує в Росії, Польщі, Білорусі, Італії, Швейцарії, Нідерландах, Франції
3 
1
Коментарі